Контекст призначення: суперечки навколо Романа Гофмана

Процес затвердження кандидатури Романа Гофмана на посаду голови «Моссаду» виявив серйозні розбіжності всередині оборонного відомства Ізраїлю. Комісія з питань призначення вищих посадових осіб, яку очолює колишній голова Верховного суду Ашер Груніс, ретельно вивчила питання доброчесності кандидата, зокрема його дії на посаді командира 210-ї дивізії в Північному командуванні. Ключовим епізодом стала участь дивізії в «операції впливу», до якої був залучений підліток Урі Алмакіс.

Позиція керівництва «Моссаду» та свідчення підполковника «Г»

Чинний голова «Моссаду» Даді Барнеа висловив чітку опозицію до призначення Гофмана. У своєму зверненні до комісії та суду Барнеа наголосив, що будь-яке дисциплінарне порушення або «командне зауваження» має стати автоматичною перешкодою для призначення на таку відповідальну посаду. Водночас, комісія заслухала свідчення командира підрозділу безпеки інформації (Махбам) в Управлінні розвідки ЦАХАЛу, відомого як полковник «Г», чиї дані суттєво вплинули на фінальне рішення.

Згідно з матеріалами, опублікованими ynet, полковник «Г» вказав на те, що зв’язок між діяльністю дивізії 210 під командуванням Гофмана та подальшим арештом Алмакіса за звинуваченням у безпекових злочинах є «дуже слабким». Слідство встановило, що Алмакіс публікував секретну інформацію в Telegram-каналі, проте ці дані не мали стосунку до 210-ї дивізії, а стосувалися операцій ЦАХАЛу в секторі Газа.

Юридичний аналіз: «секретний документ» як аргумент захисту

Критичним моментом у роботі комісії Груніса стало виявлення «цілком таємного» документа. Спочатку виникло припущення, що Гофман надав неправдиві свідчення, заперечуючи факт операції. Проте, як з’ясували члени комісії, Гофмана запитували про витік секретної інформації, а не про сам факт взаємодії з адміністратором Telegram-каналу. Ашер Груніс та його колеги дійшли висновку, що ретельний аналіз документів свідчить на користь кандидата: Гофман заперечував лише факт причетності до витоків, а не факт оперативного контакту.

У своїх свідченнях Гофман визнав, що дав дозвіл на використання підлітка для передачі певних меседжів, проте наголосив, що не знав ні імені, ні віку особи, і не вважав інформацію, яку передавала дивізія, секретною. Він також підтвердив, що пізніше, коли дізнався про затримання, припинив будь-які контакти. Полковник «Г» підтримав цю версію, назвавши дії Гофмана «мінімальним відхиленням від процедур», яке не можна ставити в один ряд із серйозними безпековими порушеннями, пов’язаними з витоками даних.

Наслідки для оборонної системи

Справа Алмакіса, який був затриманий ШАБАКом у 2022 році, згодом виправданий і повністю очищений від звинувачень, залишається складним прецедентом. Адвокати Алмакіса (Оріт Хаюн, Дін Кохаві, Омер Макіс, Авія Алеф та Боаз Арад) продовжують наполягати, що 210-та дивізія все ж таки передавала підлітку секретні дані, включаючи попередження про удари ЦАХАЛу. Проте, з точки зору комісії з призначень, аргументи щодо невідповідності Гофмана посаді через «недоброчесність» не отримали достатнього підтвердження. Для оборонного відомства цей кейс демонструє складність розмежування між оперативною необхідністю «операцій впливу» та дотриманням суворих внутрішніх протоколів безпеки.