Розслідування проти «Каналу 14»

Агаф Ха-Хакірот (Агаф ха-хакірот ве-ха-модіїн — Управління розслідувань та розвідки поліції Ізраїлю), яке очолює ніцав (генерал-майор) Боаз Блет, офіційно повідомило Вищий суд справедливості (Багац) про початок кримінальної перевірки. Причиною стали численні скарги та петиція щодо ймовірного підбурювання, яке, на думку заявників, здійснюють провідні телеведучі та спікери «Каналу 14» стосовно судді Верховного суду Іцхака Аміта та юридичної радниці уряду Галі Багарав-Міари.

У списку фігурантів, зазначених у петиції до Багацу, опинилися ключові обличчя медіаресурсу: ведучий програми «Ха-Патріотім» («Патріоти») Янон Магаль, а також відомі медійники Яаков Бардуго, Шимон Ріклін та Арель Сегаль. Окрім них, до переліку відповідачів потрапили правники: адвокат Давид Петер, адвокат Ісха Біна та професор Талія Ейнгорн. За словами представників поліції, процес перевірки триватиме близько пів року, що фактично означає завершення слідчих дій вже після проведення виборів.

«Ефект охолодження» та свобода слова

Професор Моше Коен-Елія, який виступає як аналітик та учасник ефірів, зазначає, що статус «кримінальної перевірки» створює ситуацію, відому в теорії права як «ефект охолодження» (chilling effect). Тривале розслідування, що «висить» над журналістами як дамоклів меч, може змусити медійників уникати гострої критики судової системи через страх перед правовими наслідками. Це, своєю чергою, обмежує можливості для відкритої суспільної дискусії, яка є фундаментом демократичного процесу.

Дзеркальні позови та «ефект бумеранга»

Аналізуючи ситуацію, експерти припускають, що незабаром може з’явитися «дзеркальна» петиція — цього разу від правих організацій проти «Каналу 12». У такому позові вимагатимуть розслідування діяльності керівництва та провідних журналістів цього медіахолдингу в контексті подій літа 2023 року. Йдеться про період, коли в студіях каналу активно виступали активісти руху «Ахім ла-Нешек» («Брати по зброї») та пілоти з «Форуму 555», які закликали до припинення волонтерської служби в резерві на знак протесту проти судової реформи.

Окремим пунктом можливого розслідування може стати висвітлення інциденту на військовій базі Сде-Тейман. Журналіст «Каналу 12» Гай Пелег описував дії солдатів «Сили 100» як «вчинення насильницьких дій», попри те, що згодом обвинувальний акт було скасовано, а звинувачення не підтвердилися. На думку критиків, подібні репортажі завдали значної шкоди репутації Ізраїлю на міжнародній арені, ставши інструментом для антиізраїльської пропаганди в Європі.

Політичні наслідки

Ситуація довкола медіа в Ізраїлі демонструє явище «бумеранга». Як зазначає Моше Коен-Елія, методи, які раніше використовували опоненти чинної влади — як-от заклики до санкцій проти правих активістів чи політиків (наприклад, Ітамара Бен-Гвіра або Бецалеля Смотрича), — тепер повертаються до них самих. Організатори петицій, що вимагають міжнародних санкцій проти ізраїльських посадовців, зіткнулися з аналогічними ініціативами з боку правих сил. Взаємні спроби залучити правоохоронні органи та міжнародні механізми тиску на опонентів лише поглиблюють поляризацію, перетворюючи медіапростір на арену для юридичних баталій.