Галі Бахарав-Міара, юридична радниця уряду Ізраїлю, подала до Вищого суду справедливості (БАГАЦ) офіційну позицію, в якій категорично заперечує проти затвердження Романа Гофмана на посаду голови розвідувальної служби «Моссад». У своєму висновку, Багарав-Міара стверджує, що призначення супроводжується обставинами, які кидають «важку тінь» на кандидата, і є «надзвичайно необґрунтованим» з правової точки зору через виявлені суттєві порушення норм етики (івр. «טוהר המידות»).

Правовий виклик: Справа Урі Альмкаяса та етична придатність

Центральним аргументом юридичної радниці уряду є участь Гофмана у так званій «справі Елькаяма», або, як уточнюється в подальших матеріалах, справі Урі Альмкаяса. Багарав-Міара наголошує, що цей епізод не був належним чином оцінений під час відбору на одну з найвищих державних посад. Суть претензії полягає в тому, що Роман Гофман, перебуваючи на посаді командира Дивізії 210, був обізнаний про використання громадянина Ізраїлю, який на той момент був неповнолітнім, у якості оперативного джерела. Це відбувалося без належних повноважень та без дотримання встановлених протоколів.

Більше того, після арешту Альмкаяса відповідні органи не отримали жодного звіту про те, що він був задіяний Дивізією 210. Галі Бахарав-Міара підкреслює, що ці факти «кидають важку тінь» на репутацію Гофмана, що, на її думку, унеможливлює його перебування на чолі «Моссаду». Ці події створюють серйозні питання щодо моральної придатності кандидата до керівництва однією з найважливіших спецслужб країни.

Недоліки Комісії з призначень: Критика Галі Багарав-Міари

У своїй позиції до суду юридична радниця також приділила окрему увагу діяльності Комісії Гроніса, яка відповідає за перевірку кандидатів на вищі державні посади. Багарав-Міара прямо заявила про «суттєві недоліки» та «фундаментальні помилки процедурного характеру» у роботі комісії. Вона стверджує, що орган не провів належного та вичерпного вивчення фактів, що призвело до формування висновків на неповній доказовій базі. Зокрема, комісія не заслухала ключових свідків, серед яких сам Урі Альмкаяс та бригадний генерал «П», колишній начальник оперативного відділу в АМАН (Управління розвідки ЦАХАЛу). Також частина членів комісії не ознайомилася з усіма засекреченими документами до моменту ухвалення рішення.

Багарав-Міара фактично підтримала позицію меншості, яку раніше висловив колишній президент Верховного суду Ашер Груніс, який очолював цю комісію. Він заявляв, що призначення Гофмана є недоречним саме через етичні питання. «В рішенні комісії містяться фундаментальні помилки процедурного характеру, а також недоліки у фактичній та нормативній базі. Її висновки є неповними, тому прем’єр-міністр не міг спиратися на цю рекомендацію при прийнятті рішення», — зазначає Багарав-Міара.

Унікальний статус Моссаду: Між секретністю та законодавчим вакуумом

Юридична радниця звертає увагу на унікальний правовий статус «Моссаду». Серед семи ключових державних посад, які розглядає комісія, саме посада голови розвідки не має спеціального закону, що регулював би діяльність організації. Така правова прогалина, на думку Багарав-Міари, вимагає від комісії з призначень підвищеної обережності та ретельності, а від кандидата — значно суворіших вимог щодо етики та доброчесності, ніж до будь-якого іншого державного посадовця.

У рамках судового розгляду також з’ясувалося, що чинний голова «Моссаду» Давід «Даді» Барнеа передав до суду конфіденційний лист, призначений виключно для ознайомлення суддями. У цьому документі Барнеа описує специфіку роботи організації, яка діє в умовах повної секретності та без спеціального законодавства, що регулює її діяльність. На думку юридичної радниці уряду, саме через цю специфіку та відсутність законодавчого регулювання, до кандидата на посаду голови «Моссаду» мають висуватися значно суворіші вимоги щодо етики та доброчесності.

Наслідки для державної служби та національної безпеки

У підсумку, прокуратура вважає, що через виявлені процедурні порушення та сумніви щодо доброчесності кандидата, вказані головою комісії у його власному висновку, у суду не залишається іншого вибору, окрім як втрутитися в процес та скасувати рішення уряду про призначення Романа Гофмана. Це рішення БАГАЦу може створити важливий прецедент для майбутніх призначень на ключові державні посади в Ізраїлі, підкреслюючи необхідність бездоганної етичної репутації та прозорості процедур, особливо в чутливих сферах національної безпеки. Судовий контроль за такими призначеннями є критично важливим для збереження суспільної довіри до державних інститутів та забезпечення їхньої ефективності.