Кнесет розпочинає літню сесію, що фактично стане завершальним етапом роботи 25-го скликання парламенту. Після півторамісячних канікул, пов’язаних із святом Песах, депутати повертаються до роботи в умовах високої політичної напруги та невизначеності щодо дати майбутніх виборів. Тривалість цієї сесії безпосередньо залежить від рішення прем’єр-міністра Беньяміна Нетаньягу: якщо вибори призначать на вересень, парламент розпустять на початку червня, що суттєво обмежує часові рамки для ухвалення нових законів.

Законодавчі пріоритети коаліції

Коаліція визначила перелік законопроєктів, які вважаються критично важливими для «правого електорату». Головна стратегія уряду полягає у спробі продемонструвати досягнення перед виборцями, попри стислі терміни. Серед ключових ініціатив — реформа судової системи та зміна принципів кадрової політики у державному апараті.

Сімха Ротман, депутат від коаліції, ініціював закон про розділення повноважень Юридичного радника уряду на дві окремі посади: власне юридичного радника та генерального прокурора. Попри критику з боку судової системи, де такий крок вважають ослабленням інституції, коаліція налаштована на ухвалення закону у трьох читаннях до розпуску парламенту. Паралельно планується просування закону про Махаш (Відділ внутрішніх розслідувань поліції), який передбачає виведення структури з підпорядкування прокуратури та зміну механізму призначення керівника через спеціальну комісію.

Кадрова політика та «глибинна держава»

Беньямін Нетаньягу, спільно з міністром юстиції Ярівом Лівіном та головою апарату Ідо Норденом, активно просуває так званий «закон про призначення». Ця ініціатива, розроблена за участі форуму високопосадовців, які виступають проти «дип-стейту» (глибинної держави), передбачає, що кожна нова влада отримує право призначати ключових керівників: від Юридичного радника та Гетьмана поліції до Начальника Генштабу та голови ШАБАК. Після завершення каденції уряду ці посадовці автоматично звільняються, якщо нова влада не вирішить інакше.

Верховний суд також опинився у центрі законодавчих ініціатив. Уряд прагне позбавити голову суду повноважень щодо формування складу суддів для конкретних слухань, замінивши це автоматизованою комп’ютерною системою. У кабінеті міністрів стверджують, що це дозволить уникнути маніпуляцій при виборі суддів, тоді як юридична спільнота вбачає у цьому загрозу професійній незалежності та нехтування питаннями експертизи та навантаження.

Дилема навколо закону про призов

Дегель га-Тора та інші ультраортодоксальні фракції чинять тиск на Беньяміна Нетаньягу щодо ухвалення закону про призов. Представники харедім побоюються, що відсутність законодавчого врегулювання призведе до зниження явки виборців у їхньому секторі. Прем’єр-міністр опинився у складній ситуації: з одного боку, він не хоче втратити підтримку релігійних партнерів, з іншого — існує високий ризик провалу закону через брак голосів та брак часу для доведення його ефективності у суспільстві.

Офір Кац, голова коаліції, підбиваючи підсумки роботи, заявив: «Ми відкриваємо останню сесію 25-го Кнесету, після чотирьох років, протягом яких ми ухвалили сотні важливих законів. Ми завершили повну каденцію правого уряду і продовжуємо працювати до кінця».