Єдідія Штерн, президент Інституту політики єврейського народу (JPPI) та професор права в Університеті Бар-Ілан, наголошує на зміні парадигми національної безпеки Ізраїлю. Поки країна зосереджена на відбитті загроз на півдні, півночі та сході, поза увагою залишається фундаментальний ризик — ерозія легітимності держави в очах вільного світу. Ізраїль довгий час існував як «вілла в джунглях», спираючись на міцні культурні, економічні та безпекові зв’язки із Заходом, які слугували надійним щитом.

Криза легітимності та ізоляція

Нині спостерігається драматичний процес руйнування цих критично важливих зв’язків. Демонізація Ізраїлю стала поширеним явищем у Європі та значних сегментах американського суспільства. Прем’єр-міністр Беньямін Нетаньягу у своїх виступах порівнює Ізраїль зі «Спартою», натякаючи на стан ізоляції, проте така риторика лише підкреслює вразливість країни. Причини цього явища різноманітні: від класичного антисемітизму та «прогресивної» критики з лівого флангу до впливу катарських інтересів та токсичної атмосфери в соціальних мережах.

Небезпека фаталізму та хибних союзників

Існує велика спокуса вдатися до фаталістичного підходу, спираючись на тезу «весь світ проти нас». Однак, за словами Єдідії Штерна, розраховувати виключно на «вузьке коло друзів» — таких як Індія, євангелісти чи авторитарні режими — є стратегічною помилкою та безвідповідальністю. Ізраїль вже зараз поспішає оновити свій парк авіації, побоюючись приходу до влади в США ізоляціоністських або ворожих адміністрацій після завершення каденцій президентів, які підтримують сіонізм. Історія показує, що демократії можуть швидко змінювати вектор, і покладатися на стабільність політичних еліт у Вашингтоні, Берліні чи Парижі в довгостроковій перспективі ризиковано.

Інституціоналізація «когнітивної безпеки»

Ізраїль витрачає понад 100 мільярдів шекелів на рік на фізичний захист кордонів, тоді як на боротьбу за свідомість світової спільноти виділяються мізерні ресурси. Це диспропорція, яка загрожує самому існуванню держави. Єдідія Штерн пропонує створити новий державний орган, відповідальний за «когнітивну національну безпеку». Ця структура має бути професійною, аполітичною та підпорядковуватися безпосередньо офісу прем’єр-міністра або Міністерству оборони, подібно до того, як працюють ЦАХАЛ, Шин-Бет та Моссад.

Стратегічний імператив: від кордонів до свідомості

Перемога в сучасному конфлікті не обмежується успіхами в боях біля Бін-Джбейль або в Рафіаху. Національна безпека Ізраїлю сьогодні нерозривно пов’язана з тим, як країну сприймають у світових столицях. Необхідна нова «теорія війни» у когнітивній сфері, яка включатиме глибокий аналіз інформаційного поля, формування проактивного наративу та розвиток міжнародних партнерств. Лише розуміння того, що битва за свідомість є невід’ємною частиною виживання сіоністського проєкту, допоможе Ізраїлю вистояти перед лицем глобальних викликів.