У Ірані триває безпрецедентне, майже повне відключення від глобальної мережі Інтернет, яке вже сягнуло позначки в 51 день. Це найтриваліший подібний період в історії країни, що викликає занепокоєння міжнародних правозахисних організацій та моніторингових груп. Навіть через 11 днів після оголошеного перемир'я між Ісламською Республікою та США й Ізраїлем, міжнародне підключення в країні залишається на рівні близько 2% від звичайного, що значно ускладнює економічну діяльність та повсякденне життя.

 

За даними моніторингової організації NetBlocks, яка відстежує кібербезпеку та доступ до мережі, хоча раніше вже фіксувалися тривалі відключення, вони були локальними, а не загальнонаціональними. Режим аятолл традиційно вдається до блокування Інтернету щоразу, коли відчуває загрозу своїй владі. Так, у січні, під час піку антиурядових протестів, доступ до мережі було перекрито на 18 днів, а після їхнього спаду відновлено лише частково, з жорсткою фільтрацією. Згодом, 28 лютого, з початком ізраїльсько-американської атаки на Іран, Інтернет знову був повністю заблокований.

 

Десятки мільйонів іранців залишаються відрізаними від зовнішнього світу, користуючись лише внутрішньою мережею – інтранетом, яка дозволяє доступ до локальних месенджерів та банківських послуг, але не забезпечує повноцінного функціонування економіки, що й без того страждає від міжнародних санкцій. Спроби обійти блокування за допомогою VPN-сервісів є ризикованими, а використання супутникового Інтернету Starlink Ілона Маска доступне лише одиницям і може призвести до арешту.

 

Економічні наслідки цього відключення катастрофічні. Міністр зв'язку Ірану Саттар Хашемі оцінив щоденні втрати країни в майже 30 мільйонів євро. Ці дані підтверджує портал Fact Nameh, посилаючись на виступ 13 квітня голови групи інженерних та інформаційних технологій Rahnama Афшина Колахі, який говорив про прямі збитки в розмірі 30-40 мільйонів доларів щодня. Малий бізнес страждає найбільше: 55-річна дизайнерка інтер'єрів Махла з Тегерана була змушена продавати цінності, щоб виплатити зарплату, і тепер працює лише з одним співробітником. 49-річний бухгалтер Мехді скаржиться на відсутність оновлень вакансій, а 38-річна власниця онлайн-компанії Міріам, що базується в Парижі, втратила зв'язок зі своїми 43 співробітниками в Ірані та отримала лише 10 замовлень за два місяці замість звичних 3-4 на день.

 

Для українців, які проживають в Ізраїлі, ця новина має особливе значення. Вона наочно демонструє небезпеку авторитарних режимів, що обмежують свободу слова та доступ до інформації, і підкреслює важливість демократичних цінностей, які цінуються в Ізраїлі. Ситуація в Ірані, яка є значним гравцем у регіоні, безпосередньо впливає на геополітичну стабільність, що завжди є актуальним для мешканців Ізраїлю. Крім того, приклад Ірану слугує нагадуванням про те, як цифрова цензура може руйнувати економіку та позбавляти людей можливостей для розвитку, на відміну від відкритого та інноваційного середовища, що панує в ізраїльському суспільстві.

 

40-річний іранець Амір, висловлюючи своє розчарування, заявляє, що вже не вірить обіцянкам влади щодо відновлення мережі. Він обурюється тим, що режим пояснює тривалість відключення лише фінансовими аргументами, ніколи не згадуючи про право громадян на доступ до інформації. Міжнародна правозахисна організація Human Rights Activists News Agency (HRANA) також підтвердила значну шкоду для цифрової економіки країни, спричинену цим відключенням.