Вперше за 22 роки в місті Дейр-ель-Балах у центральній частині Сектора Гази відбулися муніципальні вибори, паралельно з голосуванням у десятках інших муніципалітетів на Західному березі річки Йордан. Ця подія, організована Палестинською адміністрацією (ПА), привертає особливу увагу через суперечливу позицію ХАМАСу, який заявляє про невтручання, але водночас його активісти 'контролюють' процес.


"Пілотний проект" для Гази

Джерело в ПА повідомило Ynet, що вибір Дейр-ель-Балаха не випадковий. Місто обрано тому, що воно не зазнало широкомасштабної наземної операції ЦАХАЛу, і в ньому все ще існують будівлі та інфраструктура, що дозволяють провести вибори. Крім того, це розглядається як крок із широким політичним значенням – своєрідний 'експеримент' ПА щодо встановлення порядку денного в Секторі Гази, на противагу тому, як ХАМАС призначав голів місцевих органів влади в останні роки.


Керівник Центральної виборчої комісії Джаміль Хальді підтвердив, що всі приготування завершено. Виборчі дільниці працювали з 7:00 до 17:00. У Дейр-ель-Баласі функціонували 12 центрів для голосування, що включали близько 100 виборчих скриньок, де могли проголосувати близько 70 тисяч виборців. Через значні руйнування, дев'ять із дванадцяти центрів були розміщені на відкритих ділянках та функціонували в наметах за підтримки Програми розвитку ООН.


Роль ХАМАСу: невтручання чи контроль?

Представник ХАМАСу Хазем Касем заявив у розмові з 'Нью-Йорк Таймс', що організація підтримує муніципальні вибори в Дейр-ель-Баласі та зобов'язується не втручатися в них. Він також пообіцяв, що ХАМАС передасть усю відповідальність та повноваження обраному списку одразу після оголошення результатів. Однак, за словами Хальді, місцева поліція ХАМАСу супроводжуватиме процес та охоронятиме виборчі дільниці, 'намагаючись не втручатися в сам хід виборів'.


Хоча ХАМАС стверджує, що не бере участі у виборах 'на жодному рівні', участь кандидатів, пов'язаних з організацією, викликала широкі публічні дискусії в палестинському суспільстві. За даними 'Нью-Йорк Таймс', десятки кандидатів об'єдналися в чотири окремі виборчі списки, зосередивши свої кампанії на покращенні доступу до базових послуг, таких як вода та електрика.

Молоді виборці, такі як 27-річний лікар Абд аль-Рахман аль-Масрі з Дейр-ель-Балаха, висловили надію, що нова міська рада знайде рішення для нагальних проблем міста, від водопостачання та каналізації до нестачі місць на кладовищах.


Критика палестинської політичної системи

Вибори на Західному березі річки Йордан сприймаються як продовження відносної муніципальної рутини, тоді як у Секторі Гази вони набувають набагато ширшого значення – це перші вибори після того, як ХАМАС захопив владу в 2007 році. Вони можуть слугувати політичним індикатором, попри заяви ХАМАСу про невтручання.


Редактор палестинського інформаційного агентства 'Маан' доктор Насер а-Ляххам підкреслив, що сам факт проведення виборів не менш важливий, ніж їхні результати. Проте він також розкритикував палестинську політичну систему в цілому, зазначивши, що 'у світі, де однією з основних рис правителів є явна корупція та відсутність сорому – немає цінності для суспільства, яке не є електоральною силою'.


А-Ляххам наголосив, що вибори – це не просто право, а необхідність, 'шлях життя, а не одноразова подія'. Він також розкритикував керівництво ПА, нагадавши, що президентські вибори в Палестинській автономії не проводилися вже багато років. Голова ПА Абу Мазен, якому 91 рік, обіймає свою посаду з 2005 року без нових виборів.


За даними палестинських ЗМІ, троє кандидатів померли від серцевого нападу за останні дні, двоє з них – в районі Хеврона, що свідчить про значний тиск на претендентів у передвиборчий період.


Інформаційний аналіз: Вплив на українську громаду та відносини Ізраїль-Україна

Муніципальні вибори в Дейр-ель-Баласі, хоч і є локальною подією, відображають ширші виклики управління та демократичних процесів у регіонах, що постраждали від конфлікту. Для української громади в Ізраїлі прямий вплив цих виборів мінімальний. Їхня увага зосереджена на інтеграції в ізраїльське суспільство, підтримці зв'язків з Україною та подіях, пов'язаних з війною на батьківщині.


Однак, з точки зору відносин Ізраїль-Україна, ці події вказують на постійну складність внутрішньої та зовнішньої політики Ізраїлю. Будь-які спроби стабілізації чи формування цивільної адміністрації в Секторі Гази, навіть під непрямим впливом ХАМАСу, є частиною складного безпекового ландшафту Ізраїлю. Це постійно вимагає значних ресурсів та уваги, що може обмежувати можливості для поглиблення дипломатичних ініціатив на інших напрямках, включаючи підтримку України.


Для України, яка сама стикається з викликами проведення виборів та відновлення управління на деокупованих територіях, досвід палестинських виборів може слугувати прикладом того, наскільки складним є забезпечення прозорого та незалежного волевиявлення в умовах триваючого конфлікту та зовнішнього впливу. Стабільність на Близькому Сході завжди є бажаною для України, оскільки це запобігає подальшому відволіканню уваги міжнародної спільноти від російсько-української війни та потенційному перерозподілу глобальних ресурсів.


Таким чином, хоча прямі зв'язки між муніципальними виборами в Газі та українськими інтересами не очевидні, вони підкреслюють загальний контекст геополітичної нестабільності та складності, в якому Ізраїль та Україна формують свою зовнішню та внутрішню політику.