Іранська Республіка розпочала офіційні консультації з Оманом щодо можливості запровадження спільних зборів з морських суден, які проходять через Ормузьку протоку. Як повідомляє The New York Times, цей крок спрямований на монетизацію контролю над стратегічним водним шляхом, який залишається фактично заблокованим протягом останніх двох з половиною місяців на тлі активних ударів США та Ізраїлю по іранських об’єктах.

Механізм зборів та дипломатичні маневри Муската

За даними джерел, знайомих із ходом переговорів, Тегеран планує створити комплексну систему тарифів. Йдеться не лише про плату за безпосередній прохід протокою, а й про обов’язкові сервісні послуги, які надаватимуться суднам під час руху в зоні іранських інтересів. Окрім транзитного мита, іранські офіційні особи пропонують запровадити екологічні збори та платежі за гарантування безпеки судноплавства. Оман, який традиційно виступає посередником між Вашингтоном та Тегераном, спочатку відхилив ідею спільного володіння протокою, проте зараз веде переговори про частку доходів, яку він міг би отримати від реалізації цього плану.

Масуд Пезешкіян, президент Ірану, публічно підтримав жорсткий курс країни, заявивши про готовність до будь-яких жертв заради гідності нації. Аналітики вказують, що залучення Оману є стратегічним ходом: Мускат пообіцяв використати свій вплив на сусідів по Перській затоці, включаючи Бахрейн, Кувейт, Катар, Саудівську Аравію та ОАЕ, щоб переконати їх у економічній доцільності нової системи зборів. Це відбувається попри те, що іранська морська блокада вже призвела до паралічу міжнародного судноплавства та різкого стрибка світових цін на енергоносії.

Реакція Білого дому: Трамп проти мита

Адміністрація Дональда Трампа виступає категорично проти будь-яких спроб Ірану обмежити вільний прохід міжнародними водами. Президент США підкреслив, що Ормузька протока має залишатися вільною для навігації, відкинувши можливість легалізації іранських зборів. Раніше Трамп навіть припускав, що саме Сполучені Штати могли б стягувати плату за безпеку в регіоні, оскільки вони виграли війну, проте наразі офіційна позиція Вашингтона полягає у вимозі «безкоштовного та відкритого» транзиту.

Державний секретар Марко Рубіо підтримав цю лінію, назвавши дії Ірану неприйнятними. За його словами, спроби Тегерана нав’язати власні правила гри в протоці роблять будь-яку майбутню дипломатичну угоду фактично неможливою. Юридичний аналіз ситуації свідчить, що запровадження односторонніх мит у міжнародних протоках суперечить Конвенції ООН з морського права, що створює підґрунтя для подальшої ескалації конфлікту на правовому та військовому рівнях.

Криптоартерії режиму: Справа Binance та Бабака Занджані

Паралельно з морським шантажем, іранський режим продовжує шукати шляхи виживання під санкційним тиском. The Wall Street Journal оприлюднив дані про мережу, яку очолює Бабак Занджані — відомий іранський бізнесмен, що спеціалізується на обході міжнародних обмежень. Згідно зі звітом, протягом останніх двох років ця мережа провела транзакції на суму 850 мільйонів доларів через криптовалютну біржу Binance.

Експерти вважають, що Корпус вартових ісламської революції (КВІР) використовував криптоактиви як основний канал для фінансування своїх операцій в умовах ізоляції від глобальної банківської системи. Примітно, що засновник Binance Чанпен Чжао, який раніше визнав провину в порушенні законів про боротьбу з відмиванням грошей, отримав помилування від Дональда Трампа у жовтні минулого року. Цей факт додає складності у відносинах між адміністрацією США та міжнародними фінансовими платформами, які Тегеран використовує для підтримки своєї життєдіяльності.