Причини згортання роботи штабу в Кір’ят-Гаті

Адміністрація Дональда Трампа ухвалила рішення про закриття координаційного центру цивільно-військової взаємодії (CMCC), розташованого у Кір’ят-Гаті. Цей об’єкт, який функціонував понад пів року, був створений як ключовий інструмент контролю за виконанням умов припинення вогню та забезпечення гуманітарного потоку в сектор Гази. Згідно з даними, отриманими агенцією Reuters від дипломатичних джерел, головною причиною такого кроку стала нездатність штабу забезпечити реальний контроль за виконанням домовленостей. Попри гучні заяви на етапі відкриття, штаб не зміг запобігти ескалації та не забезпечив безперешкодне постачання допомоги населенню.

Аналітики вказують, що закриття об’єкта є фактичним визнанням провалу 20-пунктового плану Дональда Трампа щодо відновлення сектору Гази. Програма, яка мала стати фундаментом для стабілізації регіону, виявилася замороженою через початок спільної війни США та Ізраїлю проти Ірану, а також через небажання ХАМАСу відмовлятися від збройної боротьби. Ситуація на місцях залишається напруженою: з моменту набуття чинності жовтневими домовленостями загинуло понад 800 палестинців та четверо військовослужбовців ЦАХАЛу.

Трансформація управління: перехід до ISF

Повноваження координаційного центру в Кір’ят-Гаті будуть передані «Міжнародним силам стабілізації» (International Stabilization Force — ISF). Ця структура, яка перебуває під американським командуванням, має перебрати на себе функції моніторингу та забезпечення безпеки. В рамках реорганізації очікується суттєве скорочення американського військового контингенту: чисельність військових у штабі зменшиться зі 190 до 40 осіб. Їхні місця мають зайняти цивільні фахівці з інших країн, хоча наразі процес формування штату ISF стикається з серйозними труднощами.

За інформацією дипломатів, Вашингтон намагається реформувати структуру, перейменувавши її на «Міжнародний центр підтримки Гази». Очолити цей орган має американський генерал Джеспер Джефферс. Попри плани Білого дому, залучення іноземних партнерів відбувається повільно: лише кілька країн висловили готовність надати персонал, і жодна з них не погодилася взяти на себе функції безпосереднього забезпечення безпеки. Це створює вакуум управління, який ХАМАС використовує для відновлення свого контролю над прибережними територіями.

Гуманітарна криза та обмеження допомоги

Проблема постачання гуманітарних вантажів залишається гострою. Офіційні особи зазначають, що обсяги допомоги фактично завмерли на одному рівні. Ізраїльська сторона продовжує блокувати ввезення низки товарів, які, на думку оборонного відомства, мають «подвійне призначення». У списку заборонених предметів опинилися навіть матеріали для облаштування таборів для біженців (наприклад, опори для наметів) та важка інженерна техніка, необхідна для розчищення завалів.

За даними Координатора дій уряду на територіях (COGAT), структура імпорту вантажів виглядає наступним чином: близько 80% вантажівок, що перетинають кордон, перевозять комерційні товари, які лише частково доповнюють гуманітарні постачання. Ця диспропорція викликає критику з боку міжнародної спільноти, проте ізраїльське керівництво наполягає на тому, що військові дії спрямовані виключно на нейтралізацію загроз з боку терористичних угруповань та запобігання наближенню до лінії припинення вогню.

Геополітичний контекст та майбутнє сектору

Складнощі із закриттям штабу в Кір’ят-Гаті відображають ширшу проблему — відсутність життєздатної моделі цивільного управління в Газі. Хоча Дональд Трамп неодноразово наголошував на необхідності створення стабільного цивільного управління для виходу з «циклу залежності», реальні дії свідчать про зворотне. Відсутність міжнародного консенсусу щодо того, хто саме має здійснювати адміністрування після виведення американських структур, залишає територію вразливою.

Ситуація ускладнюється тим, що Ізраїль, згідно з палестинськими звітами, продовжує розширювати контроль над територіями в секторі, тоді як міжнародні сили, що мали б забезпечувати безпеку, залишаються переважно паперовим проєктом. Спроби США домовитися з союзниками про розміщення сил стабілізації на землі поки не дали результатів, а закриття координаційного центру в Кір’ят-Гаті лише підкреслює кризу довіри до поточних дипломатичних зусиль Вашингтона.