Дипломатичний глухий кут: Іранська пропозиція та реакція Вашингтона

Офіційний Тегеран передав через пакистанських посередників оновлений проєкт угоди для завершення військового протистояння зі Сполученими Штатами. Попри оптимізм, висловлений дипломатами в Ісламабаді, президент США Дональд Трамп публічно заявив про відмову приймати ці умови. У своїй заяві в Білому домі американський лідер наголосив, що не задоволений змістом документа, оскільки Іран висуває вимоги, на які Вашингтон не може піти. Трамп підкреслив наявність глибоких внутрішніх суперечностей в іранському керівництві, зазначивши, що Тегеран «перебуває у стані безладу» і складається з кількох ворогуючих фракцій, які намагаються, але не можуть дійти згоди.

Пакистанська сторона, що виступає медіатором, намагається організувати новий раунд переговорів. Однак, за даними CBS, головною умовою Ірану залишається зняття морської блокади та відкриття Ормузької протоки. Вашингтон, своєю чергою, вимагає безперешкодного проходу суден без жодних попередніх умов. Ситуація ускладнюється глибокою недовірою з боку Тегерана, де стверджують, що США не прибули на попередній раунд переговорів у Пакистані. Міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі заявив, що країна готова до дипломатії, але лише за умови припинення «провокаційних дій» та «загрозливої риторики» з боку американців.

Військовий сценарій: Плани ЦЕНТКОМ та контроль над Ормузькою протокою

Паралельно з дипломатичними зусиллями, військове керівництво США активно готується до ескалації. Президент Трамп провів годинний брифінг з командувачем Центрального командування Збройних сил США (ЦЕНТКОМ), адміралом Бредом Купером. Як повідомляє Axios, обговорювалися плани «коротких і потужних» авіаударів по інфраструктурних об’єктах Ірану, спрямованих на те, щоб змусити режим повернутися до переговорів з більшою гнучкістю щодо ядерної програми. Розглядаються також варіанти наземних операцій для відновлення контролю над Ормузькою протокою та спецоперації з вилучення запасів урану, збагаченого до 60%.

Наразі ЦЕНТКОМ продовжує здійснювати патрулювання в міжнародних водах. З початку блокади вже 45 комерційних суден отримали розпорядження змінити курс або повернутися до портів. Спроби Тегерана відновити свій військовий потенціал фіксуються американською розвідкою: режим намагається вилучити з-під завалів та відновити раніше приховані ракети та безпілотники, готуючись до можливого відновлення бойових дій.

Позиція Тегерана: Від збору «данини» до погроз у Перській затоці

Новий лідер Ірану, Муджтаба Хаменеї, зайняв жорстку позицію. У зверненні, трансльованому державним телебаченням, він наголосив, що 90 мільйонів іранців захищатимуть свої ядерні та ракетні потужності. Особливу увагу приділено контролю над Ормузькою протокою — ключовою артерією для світових постачань нафти. Тегеран запровадив практику стягнення «мита» у розмірі до двох мільйонів доларів за прохід суден, що міжнародна спільнота та країни Перської затоки, зокрема Об’єднані Арабські Емірати, кваліфікують як піратство.

Хаменеї прямо погрожує американській присутності в регіоні, заявивши, що «єдине місце для США в Перській затоці — це дно моря». Аналітики застерігають: якщо конфлікт завершиться зі збереженням іранського контролю над протокою, це не лише призведе до економічних збитків через «данину», а й стане серйозним ударом по геополітичній стабільності регіону, легітимізуючи неправомірні дії Тегерана як інструмент зовнішньої політики.