Пакистан, який нині готується прийняти черговий раунд переговорів між США та Іраном, виявився неочікуваним, але центральним посередником у цих складних дипломатичних відносинах. Ця країна, яка офіційно не визнає Ізраїль і сама таємно розвивала ядерну програму (що раніше ставилося в провину Ірану з боку США та Ізраїлю), не виглядала природним кандидатом на таку важливу роль. Більше того, відносини з колишнім американським президентом Дональдом Трампом розпочалися вкрай невдало: під час свого попереднього терміну він звинувачував Ісламабад у "брехні та обмані".

Проте, як детально описує видання "Вашингтон Пост", протягом останнього року Пакистан провів спеціальну кампанію, щоб "завоювати прихильність" американського лідера. Мушахід Хуссейн Саїд, колишній голова Комітету з оборони Сенату Пакистану, пояснив, що в Ісламабаді рано розпізнали діловий підхід Трампа до дипломатії. "Ми його правильно прочитали", – зазначив Саїд, додавши: "Ми виконали свою роботу, і по-крупному. Ми дали йому три "С": крипто (Crypto), критичні мінерали (Critical Minerals) та боротьба з тероризмом (Counterterrorism)".

На початку нинішнього терміну Трампа, Пакистан виявив одну з ключових фігур, відповідальних за смертоносну атаку на американських військових у Кабулі під час виведення військ США з Афганістану у серпні 2021 року. За кілька місяців Ісламабад підписав угоду про критичні мінерали зі США, а цього року місцеве Міністерство фінансів уклало угоду з компанією, пов'язаною з крипто-фірмою родини Трампа.

В рамках цієї кампанії з відновлення довіри, Пакистан неодноразово публічно дякував Трампу за посередництво у припиненні вогню з Індією у травні минулого року, хоча Індія заперечувала будь-яку американську причетність. Крім того, прем'єр-міністр Пакистану Шехбаз Шаріф рекомендував Трампа на Нобелівську премію миру, а Ісламабад не упустив нагоди приєднатися до "Ради миру", створеної Трампом. "Кампанія залицянь" виявилася успішною: у жовтні минулого року Трамп вже назвав генерала Асіма Муніра, командувача армії та найвпливовішу фігуру в Пакистані, "своїм улюбленим фельдмаршалом".

Саїд підкреслює, що оскільки роль Пакистану в переговорах зводиться головним чином до полегшення комунікації між сторонами, критично важливо, щоб він продовжував користуватися довірою як США, так і Ірану. За його словами, статус Пакистану як ядерної держави додає йому "престижу". Він також стверджує, що відсутність визнання Ізраїлю не ускладнює посередницьких зусиль, оскільки в Тегерані та Ісламабаді вважають, що у разі досягнення угоди з США, Трамп чинитиме тиск на Ізраїль, щоб той дотримувався її. "Ізраїль є проксі США, а ми ведемо переговори з 'материнською державою'", – пояснив Саїд.

Переговори між Іраном та США, які включали раунд в Ісламабаді, обмін повідомленнями та поїздку генерала Муніра до Тегерана, висвітлювалися в Пакистані з великим ентузіазмом. Пакистанські ЗМІ, більшість з яких контролюється армією, використовували такі вислови, як "жвава дипломатія" та "виняткові досягнення". Один з аналітиків на новинному каналі ARY навіть заявив: "Хто міг собі уявити, що прем'єр-міністр Пакистану опублікує допис у X, і його репостне президент США!".

Маліха Лодхі, колишня посол Пакистану в США, визнала, що країна "має право" пишатися своєю делікатною дипломатією, необхідною для збалансування відносин з Іраном та США. "Це момент 'доброго самопочуття'. Без сумніву. Це підвищує імідж і статус країни", – сказала вона. Проте, за її словами, більшість пакистанців "подивляться це по телевізору, а потім, наступного дня, перейдуть до нової історії. Те, що дійсно вплине на них, це чи вдасться уряду вирішити структурні економічні проблеми Пакистану". Прийом мирних переговорів, пояснює вона, "нічого не дає, нуль".

Дійсно, протягом останнього року конфлікти Пакистану з сусідами неодноразово переростали у бойові дії – як з Індією, так і з Талібаном в Афганістані. Паралельно з цим, вартість валюти різко впала, що спричинило кризу вартості життя, з якою керівництву було важко впоратися. Останнім часом країна покладається на пакети допомоги та кредити від Саудівської Аравії та Об'єднаних Арабських Еміратів. Війна в Ірані лише погіршила кризу: понад 90% імпорту палива Пакистану проходить через Ормузьку протоку, і її майже повне закриття Іраном змусило уряд використовувати резерви та вдатися до непопулярного кроку підвищення цін на паливо.

Безпека в країні також залишається нестабільною. Після вбивства верховного лідера Ірану Алі Хаменеї з початком війни у лютому, у кількох частинах Пакистану спалахнули сутички, внаслідок яких загинуло 22 людини та ще 120 отримали поранення, зокрема у великому портовому місті Карачі, де натовп штурмував американське консульство.

Лякат Хан, офіціант місцевого ресторану в Ісламабаді, розташованого приблизно за п'ять кілометрів від розкішного готелю, де цього тижня мають зустрітися делегації США та Ірану, поділився своїми почуттями з "Пост": "Ми дуже раді, що Пакистан удостоївся цієї честі, але всі ми дуже стурбовані". У Пакистані побоюються подальшого зростання цін на паливо та газ, як це сталося після провалу першого раунду переговорів. Саджад Аббасі, менеджер Хана, стверджує, що економічний біль пакистанців з робітничого класу "перевищує вашу уяву". За його словами, переговори, які приймає Пакистан, "лише погіршують ситуацію, оскільки уряд запроваджує повні зупинки роботи міста, що змушує магазини закриватися на цілі дні, коли прибувають делегації. Це останнє, що додається до наших проблем".

Джошуа Вайт, колишній старший радник та директор з питань Південної Азії в Раді національної безпеки Білого дому, погодився, що Пакистан розпізнав можливість у стилі дипломатії Трампа, яку він назвав "орієнтованою на особистість" і такою, що характеризується "відсутністю структурованого політичного процесу". Однак він зазначив, що досі пакистанське керівництво не використовує теплі відносини для покращення життя народу. За його словами, це приклад того, як керівництво країни "звертається до багатших країн, щоб приховати серйозні структурні проблеми". Він також стверджував, що "угода про критичні мінерали навряд чи буде реалізована, а крипто-угоди, ймовірно, є переважно обманом та шахрайством".