Стратегічний розворот: виведення військ та скасування «Томагавків»

Дональд Трамп офіційно підтвердив плани США щодо масштабного скорочення військової присутності в Німеччині, яка є найбільшою базою американських сил у Європі. Пентагон у п’ятницю оголосив про намір вивести щонайменше 5 000 військовослужбовців, проте президент США наголосив, що реальні цифри можуть бути значно вищими. Це рішення стало наслідком загострення стосунків між Вашингтоном та Берліном на тлі війни в Ірані, яку європейські союзники відмовилися підтримувати.

Вашингтон одночасно скасував ключовий оборонний проєкт, ініційований адміністрацією Байдена: розгортання в Німеччині батальйону з далекобійними ракетами «Томагавк». Для Берліна це рішення стало відчутним ударом, оскільки ці ракети розглядалися як критичний елемент стримування Росії, поки європейські країни працюють над створенням власних аналогічних систем озброєння.

Політичний конфлікт та реакція Вашингтона

Дональд Трамп перебуває у стані відкритого конфлікту з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом. Причиною розбрату стали заяви Мерца про те, що офіційний Тегеран нібито «принижує» американських емісарів під час дипломатичних переговорів. Трамп, своєю чергою, висловив глибоке невдоволення небажанням країн НАТО долучатися до бойових дій проти Ірану.

Республіканці у Конгресі США висловили різке засудження дій президента. Сенатор Роджер Вікер та член Палати представників Майк Роджерс, які очолюють комітети з питань збройних сил, виступили зі спільною заявою. Вони попередили, що «передчасне скорочення американської присутності в Європі ставить під загрозу стратегічне стримування та надсилає хибний сигнал президенту Росії Володимиру Путіну». За їхніми словами, війська слід не виводити з Європи, а навпаки — передислоковувати на східний фланг Альянсу.

Безпекові наслідки для Європи

Борис Пісторіус, міністр оборони Німеччини, намагався згладити напругу, заявивши, що часткове виведення військ було очікуваним процесом. За його словами, у Німеччині залишаться близько 40 000 американських солдатів. Міністр наголосив, що Європа має самостійно брати на себе відповідальність за власну безпеку через збільшення чисельності Бундесверу — з нинішніх 185 000 до 260 000 військовослужбовців активної служби, а також через прискорення закупівель озброєння.

Дональд Туск, прем’єр-міністр Польщі, також висловив занепокоєння станом трансатлантичної єдності. У своєму дописі в мережі X він підкреслив, що найбільшою загрозою для спільноти є не зовнішні вороги, а «постійна дезінтеграція Альянсу». Пентагон повідомив, що повне завершення процесу виведення сил триватиме від шести місяців до року, проте конкретні переліки баз, які потраплять під скорочення, поки не оприлюднені.

Економічний тиск: нові мита та майбутнє НАТО

Економічна політика Трампа створює додатковий тиск на Берлін. Президент США анонсував підвищення мит на імпорт автомобілів з Європейського Союзу до 25%. Це рішення аргументоване нібито невиконанням з боку ЄС умов торговельних угод. Провідні експерти та представники партії канцлера Мерца, зокрема Петер Беєр, відповідальний за зовнішню політику, схиляються до того, що ці кроки є «політичним рефлексом» та наслідком внутрішнього тиску на Трампа через низькі рейтинги підтримки війни в Ірані серед американського суспільства.

Історична присутність армії США в Німеччині, яка сягнула піку в 1960-х роках під час Холодної війни для стримування СРСР, включала такі об’єкти, як авіабаза Рамштайн та госпіталь Ландштуль. Тепер ці потужності, які використовувалися для логістичної підтримки операцій в Іраку, Афганістані та Ірані, опинилися під питанням через зміну пріоритетів Вашингтона.