Стратегія судових репресій

Ґолам-Гусейн Мохсені-Ежеї, голова судової системи Ірану, оприлюднив ключовий вектор внутрішньої політики режиму, який полягає у масових арештах та кримінальному переслідуванні осіб, яких влада маркує як «шпигунів», «диверсантів» та «зрадників». Під час виступу наприкінці тижня чиновник наголосив, що суди не матимуть жодних вагань у винесенні суворих вироків. Ця риторика не є випадковою: Мохсені-Ежеї системно використовує судову владу як інструмент придушення інакомислення, що стало особливо помітним після протестів, які охопили країну в січні.

Ідеолог та виконавець: шлях до влади

Народившись у 1956 році та здобувши релігійну освіту в місті Кум, Ґолам-Гусейн Мохсені-Ежеї пройшов шлях від функціонера після Ісламської революції до ключової фігури в державному апараті. Його кар’єра охоплює посади міністра розвідки, генерального прокурора та заступника голови судової системи. На поточну посаду його призначив особисто Алі Хаменеї, лідер, який згодом був ліквідований під час початкової фази операції «Рик лева». Вплив Мохсені-Ежеї сьогодні є абсолютним: він контролює призначення суддів, формування кримінальної політики та управління профільними відомствами.

Внутрішня безпека та перехідний період

Після ліквідації верхівки іранського режиму, Мохсені-Ежеї увійшов до складу тимчасової ради керівництва — органу з трьох високопосадовців, покликаного забезпечити транзит влади до моменту призначення Моджтаби Хаменеї новим лідером. Аналітики вказують на те, що саме Мохсені-Ежеї серед цієї трійки є найбільш радикальним та схильним до насильницьких методів управління. Його тандем із головою іранської поліції Ахмадом Резою Раданом створює монолітний силовий блок, який відповідає за фізичне усунення опонентів режиму, зокрема через публічні страти «агентів Моссаду».

Медійна присутність та реакція на атаки

Попри напружену безпекову ситуацію, Мохсені-Ежеї став медіа-зіркою іранського режиму. Показовим став інцидент під час «Дня Єрусалиму» в Тегерані, коли під час його телевізійного інтерв’ю в безпосередній близькості відбулася атака. Незважаючи на вибухи, він демонстративно заявив своїм охоронцям: «Наш народ не боїться атак, ми продовжуємо свій шлях, нічого не сталося». Цей епізод був миттєво використаний державною пропагандою для створення образу «непохитного лідера». З початку війни цитованість Мохсені-Ежеї в прорежимних медіа зросла в рази, що свідчить про спробу влади консолідувати суспільство навколо фігури головного «судді» та карателя.