Загроза з повітря: дрони та іранські інструктори

Згідно з даними розвідки США, отриманими порталом Axios від урядових джерел у Вашингтоні, Куба закупила 300 військових безпілотних літальних апаратів. Джерела вказують, що гаванські чиновники обговорювали плани застосування цього озброєння для атак на військово-морську базу США в затоці Гуантанамо, американські кораблі та територію острова Кі-Вест у Флориді. Попри тривожний характер інформації, адміністрація США наразі не вбачає ознак негайної підготовки до атаки, розцінюючи дискусії як частину планування на випадок відкритого військового конфлікту з Вашингтоном.

Закупівлі здійснювалися починаючи з 2023 року у Росії та Ірану, а отримані апарати були приховані на стратегічних об’єктах по всій території острова. Американська розвідка фіксує активне вивчення кубинськими фахівцями іранської тактики протистояння США, що супроводжується присутністю іранських військових радників у Гавані.

Війна в Україні та геополітичний альянс

Активізація Куби тісно пов’язана з її поглибленою співпрацею з Москвою. За оцінками американських спецслужб, близько 5 000 кубинських військовослужбовців були відправлені для участі у війні проти України на боці Росії. Згідно з наявними даними, Москва виплачувала Гавані 25 000 доларів за кожного солдата. Високопоставлений представник США охарактеризував це як частину російської стратегії, зазначивши: «Вони є частиною «м’ясорубки» Путіна і переймають тактику іранців. Це план, який вони готують».

Економічний тиск та дипломатичний глухий кут

Адміністрація Дональда Трампа проводить політику жорсткого економічного тиску, зокрема через нафтове ембарго, що спричинило на острові критичну нестачу палива, продовольства та постійні відключення електроенергії. Минулого тижня влада Куби офіційно визнала вичерпання запасів пального. На цьому тлі США запропонували «пакет гуманітарної допомоги» обсягом 100 мільйонів доларів в обмін на демократичні реформи та демонтаж комуністичного режиму, проте президент Мігель Діас-Канель відхилив ці вимоги.

У спробі врегулювати напруженість, минулого четверга Гавану відвідав голова ЦРУ Джон Реткліфф. Попри переговори, позиція Вашингтона залишається жорсткою: Реткліфф звинуватив Кубу в наданні майданчика для російських та китайських станцій радіоелектронної розвідки, наголосивши, що «Західна півкуля не може бути ігровим майданчиком для супротивників США».

Справа Кастро та юридичні наслідки

Переговори в Гавані проходили за участі Рауля «Рауліто» Родрігеса Кастро — онука 94-річного Рауля Кастро, який, попри офіційний відхід від справ, вважається реальним носієм влади. Дипломатичний діалог опинився під загрозою зриву: стало відомо, що адміністрація США готує обвинувальний акт проти Рауля Кастро. Його планують звинуватити у причетності до вбивства чотирьох осіб під час інциденту 1996 року, коли кубинські ВПС збили два літаки організації «Брати на допомогу» (Brothers to the Rescue), що базувалася в Маямі. Це рішення Вашингтона демонструє намір посилити тиск на верхівку кубинського режиму, попри поточні контакти з його оточенням.