Звинувачення HRF та вимога арешту в Амстердамі

Про-палестинська організація HRF (Hind Rajab Foundation), що базується в Бельгії, ініціювала чергову юридичну атаку на військовослужбовців Армії оборони Ізраїлю. Цього разу об’єктом переслідування став громадянин Ізраїлю, ідентифікований як Ш.А., який проходив службу у званні сержанта у роті «Ціон» 97-го батальйону «Нецах Єгуда». Організація подала офіційну скаргу до правоохоронних органів Амстердама, вимагаючи розпочати кримінальне провадження та видати ордер на арешт ветерана.

Приводом для звернення стали відеоматеріали, опубліковані самим військовослужбовцем у мережі Instagram у січні 2024 року. На записах зафіксовано процес руйнування будівлі, яку представники HRF називають «Палацом правосуддя» — комплексом Верховного суду в секторі Газа. Активісти стверджують, що знищення цивільної інфраструктури є воєнним злочином, і намагаються використати ці цифрові докази для притягнення ізраїльтянина до відповідальності за кордоном.

Контекст інциденту: позиція ЦАХАЛу

ЦАХАЛ офіційно наполягає на тому, що будівля, яка фігурує на відео, не була цивільним об’єктом у момент операції. За даними ізраїльського командування, споруда використовувалася бойовиками ХАМАСу як військова інфраструктура. Армія наголошує, що такі об’єкти стають легітимними цілями, якщо їх використовують для ведення бойових дій, зберігання зброї чи управління терористичними осередками.

Попри аргументи ізраїльської сторони, HRF акцентує увагу на публічних заявах самого Ш.А., які лунають на відео. Зокрема, у роликах чути фрази на кшталт: «Ми дістанемося їхнього суду… ми всюди». Менеджер організації Діаб Абу-Джаджа заявив, що перебування цього військового в Амстердамі є «викликом міжнародному правосуддю» та закликав нідерландську владу діяти, наголошуючи, що «камера військового зробила половину роботи за слідчих».

Порушення внутрішніх правил ЦАХАЛу

Ситуація вкотре висвітлила проблему недотримання військовослужбовцями наказів Генштабу щодо безпеки інформації. ЦАХАЛ суворо забороняє солдатам проводити відеозйомку під час бойових дій, а також публікувати матеріали, де вони зображені у формі, оскільки це створює безпосередні ризики для безпеки особового складу та міжнародного іміджу Ізраїлю.

Попри ці заборони, явище «військового селфі-контенту» залишається не до кінця викоріненим. Кожен такий інцидент стає «подарунком» для організацій, що спеціалізуються на юридичному переслідуванні ізраїльтян. Випадки, коли особисті публікації в соціальних мережах стають основою для міжнародних позовів, змушують військове керівництво переглядати протоколи поводження з цифровими пристроями в зоні бойових дій.

Масштаби тиску: 80 скарг у 25 країнах

Справа в Амстердамі не є поодиноким випадком. Організація HRF активно відстежує пересування колишніх та чинних військових ЦАХАЛу за кордоном. На сьогоднішній день організація подала понад 80 скарг у 25 країнах світу. Більшість із цих звернень, за даними джерел, залишаються без руху або ігноруються правоохоронними органами через відсутність юрисдикції чи недостатність доказів для відкриття кримінальних справ.

Проте сама наявність такої кількості скарг створює атмосферу тиску на ізраїльських громадян, що подорожують світом. У разі успішного просування хоча б одного такого позову, це створить небезпечний прецедент для тисяч інших військовослужбовців, які брали участь у бойових операціях у секторі Газа, перетворюючи їхні особисті сторінки в соцмережах на потенційні матеріали кримінальних справ.