У той час, як багато українців знайшли прихисток в Ізраїлі, шукаючи безпеки та стабільності, сама ізраїльська громадськість переживає значні внутрішні зміни. Зростаюча вартість життя, постійні безпекові виклики та політична поляризація спонукають дедалі більше ізраїльтян до пошуку альтернативних шляхів – зокрема, до створення нових громад за кордоном. Ця тенденція, яка посилилася після подій 7 жовтня 2023 року та подальших військових дій, відображає універсальне прагнення до миру, доступності та відчуття приналежності, що є глибоко зрозумілим і для українців, які будують своє життя в Ізраїлі.

 

Однією з таких ініціатив є проєкт «Наорама» (Neorama), який розгортається на околицях Салонік, Греція. Його засновники, Лірон Орлев (47 років, родом з Кір’ят-Оно) та Урі Авраам (37 років), прагнуть створити міжнародне поселення, де першим ядром стануть ізраїльтяни. Орлев, колишня власниця мережі дитячих садків, переїхала до Греції чотири роки тому, шукаючи спокою від суспільної напруги та виснажливих карантинних обмежень. Вона відзначає, що життя в Ізраїлі стало «перегонами щурів», де постійний пошук заробітку та виховання дітей у безпеці вимагають надлюдських зусиль. Урі Авраам, який сам репатріювався до Ізраїлю зі США і служив у десантних військах, прибув до Греції під час війни «Залізні мечі». Разом вони вирішили втілити мрію про громаду, відкриту для всіх, хто прагне спільного життя.

 

Інвестиція в нерухомість у Греції від 250 тисяч євро дозволяє отримати «Золоту візу», що значно спрощує процес переїзду. У «Наорамі» пропонують будинки площею 110 кв. м на ділянці 2 дунами за ціною, що становить близько десятої частини вартості аналогічного житла в Ізраїлі. Наразі до проєкту приєдналися п'ять ізраїльських сімей, а кінцева мета — 300 домогосподарств. Цей приклад показує, як ізраїльтяни, подібно до українців, що пристосовуються до нового життя, шукають місця, де можна побудувати дім мрії без непомірних фінансових витрат та у постійній тривозі за безпеку.

 

Інша ініціатива – «Сантіра» (Santira), еко-спільнота поблизу Ареццо, Італія, заснована Аді Вайцман (35 років) та Йоном Блохом-Рендом (37 років). Вони придбали 160 дунамів землі та отримали дозвіл на будівництво 24 будинків. Їхня мета – створити не етнічно-ізраїльську, а «навчальну спільноту», де люди досліджуватимуть глибинні питання життя. Йон, який сам жив у кібуці Неот Смадар, наголошує, що це не рух «проти» чогось, а рух «за» нові можливості та якість життя. Вони фінансують проєкт за рахунок власних бізнесів та підтримки батьків, пропонуючи модель спільного проживання та праці, що нагадує кібуц, але з міжнародним складом.

 

Не менш цікавим є проєкт у Болгарії, поблизу містечка Тетевен, який ініціювали Дженні Анаві (40 років, фахівець з китайської медицини) та Аєлет (48 років, вчителька) разом із трьома дітьми. До них приєдналися Майя Вайнберг (38 років, холістичний коуч) та Ліор Віндміллер (38 років, IT-фахівець) з їхнім десятимісячним сином Солом. Після 7 жовтня 2023 року та війни з Іраном рішення про переїзд стало остаточним. Вони придбали 32 дунами землі для 15 сімей. Вартість ділянки становить 30 тисяч євро за дунам, а будинок площею 110 кв. м у легкій забудові коштуватиме близько 100 тисяч євро. Дженні, яка лише три роки тому добудувала дім у мошаві на Голанських висотах, відчула, що Ізраїль рухається у «релігійно-екстремістському напрямку», що разом із безпековою ситуацією та високою вартістю життя, змусило її шукати кращого майбутнього для родини. Вони прагнуть інтегруватися в місцеву культуру, вивчати болгарську мову та вести просте, екологічно чисте життя, вирощуючи власну їжу та використовуючи сонячну енергію.

 

У Португалії, в районі Каштелу-Бранку, функціонує «Спірала Еко Віледж» (Spirala Eco Village), керований Гіладом Брунером (38 років, колишній офіцер підрозділу 8200). Проєкт, що почався як екологічна ініціатива 12 друзів з поселення Йовалім, нині є домом для близько 20 осіб, переважно ізраїльтян, а також волонтерів та гостей з усього світу. Тут займаються відновленням землі, лісовим господарством та організовують щорічний еко-фестиваль. Гілад, який переїхав до Берліна у 2017 році, а потім до Португалії, відзначає постійну напругу та дорожнечу в Ізраїлі як причини свого від'їзду. Для тих, хто бажає стати членом колективу та користуватися інфраструктурою, вартість становить 35 тисяч євро.

 

Серед мешканців «Спірали» – Ротем Штаель (31 рік) та його дружина Елла (29 років), які прибули до «Спірали» у грудні 2025 року, близько пів року тому. Ротем, уродженець Кфар-Ази, втратив матір під час терористичної атаки 7 жовтня 2023 року. Він зізнається, що ще до цих подій думав про переїзд через відчуття, що Ізраїль стає «фашистською, екстремістською державою». Для них «Спірала» стала місцем, де можна відновити відчуття спільноти та стабільності, які були зруйновані. Незважаючи на те, що місцева влада висловлювала застереження щодо великої кількості єврейських поселенців, спільнота прагне до мультикультурності, зберігаючи при цьому елементи ізраїльської ідентичності, такі як спільні шабатові вечері.

 

Ці історії ізраїльтян, які створюють нові життя за кордоном, є потужним нагадуванням про те, що прагнення до безпеки, доступності та якісної громади є універсальним. Для українців, що живуть в Ізраїлі, ці приклади можуть бути не лише джерелом інформації, а й відображенням власних пошуків кращого майбутнього, незалежно від того, чи буде воно в Ізраїлі, чи за його межами.