Храм Гробу Господнього — найсвятіше місце християнства і, мабуть, найскладніша будівля у світі з точки зору управління. Тут знаходяться два місця, без яких неможливо уявити християнство: Голгофа — місце розп'яття Ісуса Христа, і Кувуклія — каплиця над його гробницею. Але ключ від головних дверей церкви вже понад вісім століть зберігається у мусульманської родини. А дерев'яна драбина над входом не рухалася з місця з 1757 року — і, мабуть, не зрушить ніколи.

Константин, Хрест і перша церква

Місце розп'яття і поховання Ісуса Христа знаходилося за міськими мурами Єрусалима першого століття — тоді це був кам'яний кар'єр за межами міста. Після придушення іудейського повстання у 135 році н.е. римський імператор Адріан розбив тут язичницький храм Афродіти, навмисне перекривши пам'ять про місце.

Усе змінилося після 326 року. Мати імператора Костянтина Великого, Олена, прибула до Єрусалима з місією — знайти святі місця. За переданням, саме вона відкопала Хрест Господній і вказала на місце гробниці. Костянтин наказав знести храм Адріана і побудувати на його місці базиліку. Перша церква Гробу Господнього була освячена у 335 році н.е.

Протягом наступних століть церква двічі руйнувалася: у 614 році — персами під командуванням Хосрова II, у 1009 році — єгипетським халіфом аль-Хакімом. Відбудована після 1009 року, вона знову постраждала — цього разу від занедбаності і часу. Хрестоносці, що захопили Єрусалим у 1099 році, провели масштабну реконструкцію і об'єднали розрізнені будівлі під одним дахом. Церква у нинішньому вигляді — переважно хрестоносна споруда XII століття.

Шість конфесій під одним дахом

Церква Гробу Господнього — спільна власність шести християнських конфесій: Грецької православної, Римо-католицької, Вірменської апостольської, Коптської православної, Ефіопської православної та Сирійської православної. Кожна контролює певні ділянки і каплиці; спільні простори регулюються угодою «Статус-кво», встановленою османським султаном у 1757 році і підтвердженою декретом 1852 року. За нею — жодна зміна у будь-якій частині церкви не може відбутися без згоди всіх сторін.

Наслідки цього правила буває драматичними. Реставрація після землетрусу 1927 року тривала 61 рік — суперечки між конфесіями затягнули роботи до 1988 року. У 2002 році 11 ченців потрапили до лікарні після бійки: коптський монах, що символічно охороняє права своєї церкви, сидячи на даху в умовно призначеному місці, пересунув крісло в тінь, поки нікого не було поруч. Ефіопські монахи розцінили це як порушення угоди і атакували. У 2008 році вірменські і грецькі монахи влаштували бійку на очах у туристів прямо перед входом — відео облетіло весь світ.

Нерозв'язне питання — «Нерухома драбина». Дерев'яна драбина стоїть на карнизі над головним входом з 1728 року (перша задокументована згадка). Відтоді, як встановився «Статус-кво», ніхто не може її прибрати: вікно, на карниз якого вона спирається, належить Вірменській церкві, карниз — у спільній власності, а самою драбиною у різні часи вважають себе власниками різні конфесії. Папа Павло VI ще у 1964 році сказав, що драбина залишатиметься там до возз'єднання всіх християнських церков. Двічі у XX столітті її викрадали — обидва рази поліція знаходила і повертала на місце.

Ключ у руках мусульман

Жодна з шести конфесій не контролює головні двері. З 1187 року — відтоді, як Салах ад-Дін відвоював Єрусалим, — ключ від церкви зберігається у мусульманської родини Джуде, а право відмикати і замикати двері — у родини Нусейбе. Щоранку представник родини Джуде приносить старовинний залізний ключ до церкви і передає черговому від родини Нусейбе, який відкриває масивні двері. Ввечері — навпаки.

Ця традиція — не випадковість. Салах ад-Дін передав ключ мусульманам саме тому, що жодна з християнських конфесій не погоджувалась довірити його іншій. Мусульмани виявилися єдиними нейтральними зберігачами. «Якби ключ був у грецьких православних, це б означало, що церква — їхня. Якби у католиків — католицька. Тому мусульмани — нейтральні», — пояснив Ваджіх Нусейбе, нинішній хранитель дверей, в інтерв'ю Catholic News Service.

Що побачити всередині

Камінь Помазання — перше, що зустрічає відвідувача одразу біля входу. За переданням, на ньому тіло Ісуса готували до поховання. Камінь покритий рожевим вапняком, паломники торкаються до нього, цілують і натирають маслом. Це — спільна власність усіх конфесій.

Голгофа (Калварія) — праворуч від входу, на другому рівні. Підняться сходами — і перед вами скеля розп'яття. Під склом у підлозі видно оригінальну поверхню скелі. Грецька православна каплиця і латинська розташовані тут поруч. У пікові години черга до місця розп'яття займає 30–40 хвилин.

Кувуклія (Едикул) — мармурова каплиця в центрі ротонди, зведена над гробницею Ісуса. Всередині — дві кімнати: спочатку Каплиця Ангела з фрагментом каменя, яким запечатали гробницю, а потім сама гробниця. Черга всередину — одна з найдовших у Єрусалимі: у пік туристичного сезону чекати доводиться від 45 хвилин до 2 годин. Приходьте до 6:00 ранку — черга мінімальна.

Кувуклія була на межі обвалу і у 2016–2017 роках пройшла масштабну реставрацію — першу з 1810 року. Тоді вперше за 200 років підняли мармурову плиту над гробницею: під нею знайшли оригінальну вапнякову поверхню і хрестоносний сірий мармур.

Каплиця Святої Олени — в підземному рівні, де за переданням знайшли Хрест Господній. Спускатися вниз сходами, висіченими у скелі — одне з найвиразніших вражень від всього комплексу.

Маршрут на годину

  • 00:00 — вхід з площі. Перед вами — фасад XII століття і над правим вікном — та сама нерухома драбина.
  • 00:05 — Камінь Помазання прямо біля входу. Зупиніться на хвилину.
  • 00:10 — підйом на Голгофу праворуч. Видно скелю під склом у підлозі.
  • 00:25 — спуск до ротонди і черга до Кувуклії. Якщо прийшли до 6:00 — черги немає.
  • 00:45 — Каплиця Святої Олени у підземному рівні. Сходи і скеля — не пропустіть.
  • 01:00 — вихід. Поруч — Місто Давида, Стіна плачу і Вежа Давида — все за 10 хвилин пішки.

FAQ

Чому ключ від найсвятішої церкви християнства зберігається у мусульман?

З 1187 року — рішення Салах ад-Діна. Жодна з конфесій не погоджувалась довірити ключ іншій. Мусульмани виявились єдиним нейтральним варіантом. Родина Нусейбе відмикає двері щоранку, родина Джуде зберігає ключ. Традиція не переривалася понад 800 років.

Що таке «Нерухома драбина» і чому її не забирають?

Дерев'яна драбина над головним входом стоїть з 1728 року. За угодою «Статус-кво» 1757 року жодна зміна у спільних просторах не може відбутися без згоди всіх шести конфесій. Дійти згоди не вдається ось уже три століття. Папа Павло VI сказав у 1964 році, що вона залишатиметься там до возз'єднання християнських церков.

Скільки чекати в черзі до гробниці Ісуса?

У туристичний сезон (березень–жовтень) — від 45 хвилин до 2 годин у денний час. До 6:00 ранку черги практично немає. На Великдень — кілька годин, іноді черга виходить за межі церкви.

Чи можна відвідати церкву не-християнам?

Так, вхід відкритий для всіх без винятку. Потрібно дотримуватися дрес-коду і поводитися тихо — у церкві постійно відбуваються богослужіння шести конфесій одночасно.

Де знаходиться Голгофа і чому вона всередині будівлі?

У І столітті Голгофа знаходилася за міськими мурами Єрусалима. Після 135 року н.е. римляни засипали місцевість і збудували зверху храм. Коли Костянтин наказав відбудувати тут церкву, скелю Голгофи включили у периметр будівлі. Зараз вона на другому рівні всередині — 4,5 метри заввишки над рівнем підлоги ротонди.