Більшість туристів проходять Маміллою в одну сторону — від готелів до Яффських воріт. Але якщо зупинитись посередині бульвару, біля флагманської книгарні Steimatzky, варто подивитись на фасад уважніше. Цей триповерховий будинок збудували у 1877 році для німецького єврейського промисловця Іегуди Штерна. У листопаді 1898 року тут зупинявся Теодор Герцль — це був його єдиний візит до Єрусалима. У 1990-х будинок мали знести, але після рішення Верховного суду його розібрали по каменю, кожен камінь пронумерували й зібрали заново на новому місці поряд із оригінальним. Так він стоїть і зараз.
Що таке Мамілла і де вона знаходиться
Мамілла — це і квартал, і бульвар, і торговий комплекс одночасно. Офіційна назва — Алров Мамілла Авеню, за іменем девелопера Alrov Properties. Пішохідна частина завдовжки 610 метрів тягнеться від перехрестя вулиць короля Давида, Соломона та Аґрон на півдні до площі перед Яффськими воротами на півночі. Під бульваром — підземний паркінг і автостанція на 1600 машин. Над бульваром — 140 крамниць, кілька ресторанів з видом на мури Старого міста, готель Мамілла і офісні поверхи.
Архітектор Моше Сафді отримав замовлення від муніципалітету ще у 1972 році — розробити план для 11-гектарної ділянки між Старим і Новим містом. Відкрили Маміллу лише у 2008 році. Будівництво з юридичними і соціальними суперечками тривало понад три десятиліття. Вартість проєкту — 150 мільйонів доларів.
Будинок, який зберегли по каменю
Іегуда Штерн купив ділянку на тогочасній вулиці Мамілла, 18, у Грецької православної церкви. Йому, як заможному промисловцю, було тісно в межах міських мурів — у 1870-х єрусалимці тільки починали виходити за стіни Старого міста і будувати нові квартали. Будинок звели за європейськими стандартами, в три поверхи, з єрусалимського каменю.
У листопаді 1898 року в Єрусалим прибув німецький імператор Вільгельм II — з ціллю зміцнити німецький вплив на Святій Землі. Одночасно сюди приїхав Теодор Герцль — щоб зустрітись із Вільгельмом і просити підтримки сіоністського проекту. Герцль прибув на залізничний вокзал пізно у п'ятницю. Він мав забронювань номер у готелі Камініц, але його помічник Давид Вольфсон переконав його не їхати каретою, щоб не порушити Шабат — і вони пройшли весь шлях пішки. У підсумку Герцль зупинився в гостях у родини Штернів. Збереглось фото, де Герцль стоїть біля будинку — це одне з найвідоміших зображень засновника сіонізму в Єрусалимі.
До 1990-х будинок Штерна сильно постраждав від років, коли квартал був ніччиєю землею. Муніципалітет планував його знесення. Родина Штернів і організації захисту культурної спадщини подали позов; справа дійшла до Верховного суду. Суд ухвалив: будинок можна повністю відновити навіть після розбирання. Кожен камінь пронумерували, склали на склад, а потім зібрали споруду заново. Сьогодні там флагманська крамниця книжкової мережі Steimatzky і невеликий музей.
Що тут було до 2008 року
У 1930-х роках Мамілла була головним торговим кварталом Єрусалима. Єврейські й арабські крамниці стояли поруч, квартал вважався одним із найжвавіших у місті. 2 грудня 1947 року, одразу після оголошення плану ООН з розділу Палестини, арабські угруповання увірвались на вулицю Мамілла, пограбували 40 єврейських крамниць і підпалили їх. Торгівля зупинилась.
Після Війни за незалежність 1948 року Єрусалим опинився розділеним по лінії перемир'я. Мамілла потрапила точно на межу — ніччия земля між ізраїльськими кварталами і йорданськими військовими на мурах Старого міста. Йорданські снайпери регулярно обстрілювали квартал протягом 19 років — аж до об'єднання Єрусалима в 1967 році. Ізраїльський уряд розселив тут бідних курдських іммігрантів, які не мали іншого житла. Колишні крамниці зайняли авторемонтні майстерні.
Після 1967 року почались дискусії про відбудову. У 1972-му затвердили план Сафді: знести всі будівлі кварталу, крім хоспісу Святого Вінсента де Поля, і виселити мешканців. Понад 700 сімей бідних іммігрантів переселили на околиці. Коли після виселення ціни на ділянки злетіли і тут виросли елітні апартаменти, колишні мешканці сприйняли це як несправедливість із виразним соціальним і расовим підтекстом.
Що зберіглось з XIX століття
Сафді не зносив усе підряд. Окрім будинку Штерна, до нашого часу дійшов монастир Святого Вінсента де Поля — французький католицький хоспіс 1880-х років, і будинок Кларка. Фасади ще кількох будівель XIX століття вбудовані в нові споруди. Всі нові будинки — за вимогою муніципалітету — облицьовані єрусалимським вапняком, тому стара і нова кладка зовні виглядають суголосно.
Між будівлями вздовж бульвару залишено нерегулярні розриви. Сафді зробив це навмисно: через прогалини відкривається вид на Вежу Давида і Яффські ворота. Бульвар працює як рамка для Старого міста, а не суцільний торговий коридор.
Антична Мамілла: бассейн, кладовище, 70 000 воїнів Саладіна
Те, що більшість відвідувачів зовсім не помічає — Мамілла стоїть на одному з найбільших античних інженерних об'єктів Єрусалима. За 600 метрів на захід від Яффських воріт лежить бассейн Мамілла — древня водойма розміром 96 на 66 метрів, ємністю до 30 000 кубометрів води. Її традиційно приписують Іроду Великому (I століття до н. е.), хоча сучасні розкопки знаходять кераміку лише до візантійського періоду (VI ст.). Бассейн з'єднано підземним каналом завдовжки кілька сотень метрів із бассейном Хізкіягу всередині Старого міста, у Християнському кварталі. Це частина античної водогінної системи, яка постачала Єрусалим водою тисячоліттями.
У 614 році, після захоплення Єрусалима персами-Сасанідами, тут стався масовий розстріл християн. За свідченням ченця Антіоха Стратегія, у бассейні Мамілла знайшли тіла 4 500 убитих (за арабськими перекладами того ж тексту — до 24 500). У 1989 році Управління старожитностей Ізраїлю розкопало поряд із бассейном невелику візантійську каплицю розміром 3,45 × 2,9 метра з мозаїчною підлогою і написом про порятунок невпізнаних мертвих. У каплиці виявили лаз у поховальну печеру з купою кісток і монети 602–610 років.
Навколо бассейну простягається кладовище Мамілла — одне з найдавніших мусульманських поховань у регіоні. За мусульманською традицією, тут поховано близько 70 000 воїнів Саладіна, які загинули в боях за Єрусалим у 1187 році. Кладовищем користувались понад 1000 років — до 1927-го, коли Верховна мусульманська рада оголосила його історичною пам'яткою. Збереглись мамлюкські мавзолеї XIII–XV століть і суфійські святилища. Частина території кладовища у 2000-х була забудована: на ній звели будівлю Музею толерантності Центру Симона Візенталя, що викликало довготривалі судові процеси і міжнародний протест мусульманських організацій. Західну частину історичного кладовища (там, де меморіал палестинським полеглим) сьогодні видно з парку Незалежності, що межує з Маміллою з заходу.
Деталі, які легко пропустити
На рівні другого поверху бульвару — критий двоповерховий атріум із куполом. Там сконцентровані ресторани з видом на мури Старого міста, але більшість туристів проходять низом і не заходять всередину.
Якщо пройти бульваром до самого північного кінця і піднятись по сходах праворуч — вийдеш просто до Яффських воріт. Цей вихід не позначений як головний, тому потоки туристів роздвоюються: одні через нього, інші колом обходять до офіційної брами.
Від південного кінця бульвару відкривається вид на Гей-Бен-Гіном — долину Гінном, яка у біблійній традиції стала прообразом пекла («ґеєна»). Зараз це зелений схил зі стежками, але знаючи контекст — місце має інший масштаб.
Як дістатись і практична інформація
Мамілла знаходиться впритул до Яффських воріт Старого міста. Адреса орієнтиру: вул. Іцхак Карів, 4, Єрусалим.
Трамвай: зупинка «Шаар Яфо» (Яффські ворота) — від неї до початку бульвару 3 хвилини пішки. Від ЦАС Єрусалима — актуальні маршрути уточнюйте через Moovit.
Паркінг: підземний паркінг просто під бульваром — в'їзд із вулиці Аґрон або з боку Яффських воріт. 1600 місць, платний. Найзручніший варіант, якщо приїжджаєте машиною до Старого міста.
Години роботи крамниць: 10:00–21:30. Кав'ярні та ресторани: 08:00–22:00. У п'ятницю і напередодні свят — коротший день. У суботу (Шабат) більшість крамниць не працює, але ресторани і кав'ярні можуть бути відкриті — уточнюйте у конкретного закладу.
Вхід на бульвар безкоштовний — це відкритий публічний простір, не закритий торговий центр.
Як спланувати маршрут
Мамілла природно вписується в маршрут між центром Єрусалима і Старим містом. Від готелів на вулиці короля Давида або від площі Сафра — 5 хвилин пішки до початку бульвару. Від кінця бульвару до Яффських воріт і далі до Вежі Давида — 3 хвилини. До Стіни плачу від Яффських воріт через Вірменський і Єврейський квартали — ще 15 хвилин пішки.
Зручна логіка дня: ранок у Старому місті (Стіна плачу, Єврейський квартал), вихід через Яффські ворота на Маміллу — обід або кава з видом на мури, далі — у парк Незалежності з боку басейну Мамілла, потім у центр міста або назад до готелю. Час на сам бульвар без шопінгу — 20–30 хвилин. З заходом до Steimatzky у будинку Штерна і прогулянкою до басейну — 1–1,5 години.
Питання та відповіді
Де саме знаходиться будинок, у якому ночував Герцль?
Будинок Штерна стоїть приблизно посередині бульвару Мамілла. Зараз у ньому флагманська крамниця книжкової мережі Steimatzky і невеликий музей. Зовні — триповерхова кам'яниця з характерним європейським фасадом 1877 року.
Чи можна потрапити до басейну Мамілла?
Так, басейн знаходиться у парку Незалежності за 600 метрів на захід від Яффських воріт, вхід безкоштовний. Сьогодні він пересохлий і виглядає як прямокутна заглибина в землі, але масштаб (96 × 66 метрів) дозволяє уявити античний обсяг.
Чи працює Мамілла в суботу?
Більшість крамниць у Шабат зачинені. Частина ресторанів і кав'ярень може працювати — уточнюйте у конкретного закладу. Сам бульвар як громадський простір відкритий цілодобово.
Яка різниця між Маміллою і ринком Махане-Єгуда?
Принципова. Мамілла — відкритий бульвар із міжнародними брендами і ресторанами, орієнтований на туристів і заможних місцевих. Ринок Махане-Єгуда — крита і відкрита торгівля з продуктами, місцевою їжею і барами, орієнтований на єрусалимців. Це різний досвід.
Чи є на Маміллі безкоштовне паркування?
Ні, підземний паркінг платний. Але він найближчий до Яффських воріт і Старого міста. В'їзд із вулиці Аґрон.
Відгуки мандрівників 0