Ізраїль та Сполучені Штати протягом чотирьох років розробляли та готували до реалізації амбітний та надзвичайно складний план із повалення іранського режиму. Ця операція, ініційована головою Моссаду Даді Барнеа, досягла оперативної готовності приблизно два з половиною роки тому і передбачала багатоетапний підхід, який міг би мати руйнівні наслідки далеко за межами соціальних мереж.


Деталі секретної операції

Згідно з розробленим планом, перша фаза операції мала тривати 100 годин повітряної активності, що включала б ліквідацію вищого лідера Ірану. Після цього мав розпочатися другий етап, спрямований на повалення влади. Він передбачав наземне вторгнення курдських сил з території Іраку, спочатку в курдські райони Ірану, а потім масовий наступ на Тегеран. Паралельно із цим, ізраїльські механізми впливу мали б стимулювати іранський народ вийти на вулиці, що мало б призвести до формування альтернативного керівництва.


Чому операцію було скасовано?

Попри ретельну підготовку та значні зусилля, операція так і не була реалізована. Ще до початку запланованої кампанії високопосадовці адміністрації Трампа, включаючи віцепрезидента Пенса, висловлювали сумніви щодо її доцільності. Ключовим моментом, що призвів до скасування, став телефонний дзвінок президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана, який переконав Трампа зупинити вторгнення. Наказ про припинення операції надійшов за лічені години до того, як курдські сили мали перетнути кордон, і після того, як ізраїльські ВПС вже почали розчищати повітряний коридор для наступаючих сил всередині Ірану шляхом бомбардувань.


Ізраїль, який був домінуючим партнером у плануванні та підготовці операції, а також рівноправним учасником у Білому домі, був змушений підкоритися. На четвертий день кампанії, перед обличчям першого лідерського рішення з початку операції, Ізраїль залишився поза процесом прийняття рішень. З цього моменту ізраїльський вплив на подальші події значно зменшився. Тепер ініціаторам плану в Ізраїлі залишається лише сподіватися на відновлення «вогню».


Аналітичний блок: Вплив на українську громаду та відносини Ізраїль-Україна

Розкриття інформації про зірвану операцію проти Ірану має непрямі, але важливі наслідки для української громади в Ізраїлі та відносин між двома країнами. Іран є ключовим постачальником ударних дронів-камікадзе для Росії, які активно використовуються у війні проти України. Будь-яка дестабілізація іранського режиму або зміна його політики потенційно могла б послабити військові можливості РФ, що відповідає стратегічним інтересам України.


Скасування такої масштабної операції з боку США може бути інтерпретоване як демонстрація обмежень у готовності Вашингтона до рішучих дій проти своїх супротивників, навіть коли йдеться про загрозу регіональній стабільності. Для України, яка значною мірою залежить від американської підтримки, це викликає питання щодо послідовності та рішучості політики США у протистоянні агресивним режимам. Українська громада в Ізраїлі, як і всі громадяни країни, уважно стежить за регіональними подіями, оскільки вони безпосередньо впливають на безпекову ситуацію в Ізраїлі та, опосередковано, на міжнародну підтримку України.


Крім того, ця подія підкреслює потенційні розбіжності між США та Ізраїлем щодо ключових питань регіональної безпеки. Для України, яка прагне зміцнення альянсів та єдиного фронту проти агресії, такі розбіжності можуть бути тривожним сигналом. Стабільне та скоординоване партнерство між США та Ізраїлем є важливим елементом глобальної безпеки, що опосередковано впливає на здатність України протистояти російській агресії та отримувати необхідну допомогу.