Директор розвідувальної служби «Моссад» Давід Барнеа подав конфіденційний чотиристорінковий лист юридичній радниці уряду Галі Багарав-Міярі та до Верховного суду, в якому він різко протестує проти призначення генерал-майора Романа Гофмана на стратегічну посаду наступного очільника відомства. Цей крок, як стало відомо з матеріалів, оприлюднених i24NEWS, демонструє глибокий розкол у поглядах на управління ізраїльською спецслужбою та підкреслює безпрецедентність ситуації, коли керівник однієї з найвпливовіших розвідок світу публічно висловлює незгоду з кандидатурою, висунутою прем’єр-міністром Беньяміном Нетаньягу.

Безпрецедентний протест: конфлікт у вищому ешелоні безпеки

У своєму зверненні Давід Барнеа наголосив на унікальності структури, якою він керує, та специфічних критеріях чистоти репутації, які мають застосовуватися до її керівного складу. За словами Барнеа, його позиція не пов’язана з відсутністю у Гофмана досвіду в оперативній роботі чи недостатнім знанням англійської мови. Питання полягає виключно у торі-мідот (чистоті моральних якостей) та здатності дотримуватися процедур у так званій «сірій зоні», де функціонує «Моссад». Цей документ, згідно з позицією радниці Галі Багарав-Міярі, буде представлений суддям БАГАЦу в режимі закритих дверей, що свідчить про чутливість та високий рівень конфіденційності порушених питань.

Справа Урі Альмакайєса: тінь на репутації кандидата

Головним каменем спотикання стала роль Романа Гофмана у резонансній справі підлітка Урі Альмакайєса. У період, коли Гофман командував дивізією «Га-Башан» (210-та територіальна дивізія), він санкціонував дії двох офіцерів розвідки щодо залучення 17-річного юнака до несанкціонованої діяльності. Офіцери передавали неповнолітньому секретні дані для їх публікації в мережі, намагаючись створити імпровізовану «операцію впливу», не маючи на те відповідних повноважень. Давід Барнеа підкреслив, що Гофман свідомо пішов на порушення армійських настанов, оминаючи підрозділ 504, який є єдиним уповноваженим органом ЦАХАЛу для роботи з агентами.

Коли Шин-Бет затримав Альмакайєса за підозрою у шпигунстві, юнак провів два місяці в одиночній камері та був засуджений до року ув’язнення. Протягом усього цього часу ні Гофман, ні його підлеглі не взяли на себе відповідальність за те, що хлопець діяв за їхньою вказівкою. Барнеа ставить питання руба: чи знав Гофман про деталі операції та подальший арешт хлопця? Він стверджує, що обидва сценарії є неприпустимими для керівника розвідки. Якщо Гофман знав — це свідчить про моральний провал. Якщо не знав — про професійну некомпетентність, оскільки керівник такого рівня зобов’язаний контролювати чутливі процеси. Під час внутрішньої перевірки ЦАХАЛу Роман Гофман та його офіцери отримали лише дисциплінарне зауваження, проте «Гофман отримав догану від генерал-майора Барама, що є надзвичайно рідкісним явищем для офіцера у званні бригадного генерала», — зазначає Барнеа, підкреслюючи, що це дисциплінарне стягнення було наслідком порушення процедур або норм моралі.

Правовий вакуум та етика спецслужб: аргументація Барнеа

У своєму експертному висновку Давід Барнеа акцентує увагу на тому, що «Моссад» функціонує в умовах надзвичайної секретності, діючи переважно за кордоном та звітуючи безпосередньо прем’єр-міністру. На відміну від інших силових структур, організація не має окремого профільного закону, який би регламентував її діяльність, а ефективний нагляд здійснюється лише в частині фінансового аудиту через Державного контролера. Барнеа наголосив, що організація функціонує без спеціального «Закону про Моссад» та без належного нагляду, що робить особистість її керівника єдиним запобіжником проти стратегічних помилок. За таких умов, на думку Барнеа, особиста доброчесність, надійність та здатність надавати правдиві звіти керівництву є критичними вимогами для кандидата.

Директор «Моссаду» у своїх свідченнях перед комісією Гроніса заявив, що такий захід стягнення, як дисциплінарне зауваження, має глибоке значення і за певних обставин має блокувати подальше просування по службі. Давід Барнеа прямо назвав дії Гофмана «зловживанням владою», підкресливши, що робота з агентурою та джерелами вимагає суворого дотримання протоколів, а будь-яке їх порушення повинно мати серйозні наслідки. Також виникли суперечності між свідченнями, які надав комісії генерал-майор Еяль Замір, та тим, як ці свідчення інтерпретували члени комісії.

Довгострокові наслідки: загроза національній безпеці та міжнародним відносинам

Цей інцидент висвітлює глибинну проблему відсутності законодавчого регулювання діяльності «Моссаду», що робить призначення на ключові посади в оборонному секторі питанням не лише професійної придатності, а й абсолютної етичної відповідності. Барнеа вказує на те, що організація діє в умовах, де межі дозволеного визначаються самим керівництвом. У ситуації, коли відсутній зовнішній контроль, подібні «короткі шляхи» та ігнорування протоколів, які продемонстрував Гофман, несуть екзистенційну загрозу. Це може призвести до стратегічної кризи, поставити під загрозу життя співробітників або завдати непоправної шкоди міжнародним відносинам Ізраїлю.

Вимога Давіда Барнеа щодо найвищих стандартів «чистоти рук» (טוהר המידות) створює прецедент, де моральна відповідальність командира за долю підлеглих — навіть неформальних — стає вирішальним фактором у кар’єрі найвищого військового керівництва Ізраїлю. Голова «Моссаду» попереджає, що випадок із Альмакайєсом може мати далекосяжні наслідки, підриваючи довіру до спецслужб та ставлячи під сумнів здатність Ізраїлю захищати свої інтереси в умовах глобальних викликів.