Вашингтон, 24 квітня 2026 року. Внутрішній лист Пентагону, що потрапив до рук агентства Reuters, розкриває плани Сполучених Штатів щодо розгляду низки кроків у відповідь проти європейських союзників по НАТО, які відмовилися підтримати війну США проти Ірану та сприяти відкриттю стратегічно важливої Ормузької протоки. Ця ситуація свідчить про глибокі розбіжності всередині Альянсу та викликає серйозні питання щодо майбутнього колективної безпеки.

Згідно з документом, який цитує видання Ma'ariv, у Пентагоні обговорюються можливості покарання країн, що виявили “неготовність” або “відмову” надати США доступ до своєї території, можливість розміщення військ та права на польоти. У листі це названо “абсолютно базовим порогом для НАТО”. Серед найбільш “проблемних” країн, згадується Іспанія, яку навіть розглядають для відсторонення від важливих або престижних посад в Альянсі. Однак, як зазначають офіційні особи НАТО, статут організації не передбачає механізму призупинення членства.

Напруженість в Альянсі: Причини та Наслідки

Президент США Дональд Трамп неодноразово критикував союзників по НАТО за недостатню участь у забезпеченні безпеки, зокрема за відмову надіслати кораблі для допомоги у відкритті Ормузької протоки. Трамп навіть заявляв про можливість виходу США з Альянсу, хоча внутрішній документ Пентагону не пропонує таких радикальних кроків, як вихід чи закриття баз у Європі.

Війна між США та Ізраїлем проти Ірану, а також опір деяких європейських країн, підірвали основи 76-річного блоку, викликавши безпрецедентні побоювання щодо можливого відходу Америки у разі нападу. Велика Британія, Франція та інші країни заявляють, що приєднання до американської морської блокади буде рівнозначним вступу у війну, хоча вони готові допомогти у підтримці відкритої протоки після досягнення стабільного припинення вогню або завершення конфлікту.

Представники адміністрації Трампа наголошують, що НАТО не може бути “вулицею з одностороннім рухом”. Особливе розчарування викликає Іспанія, яка також відмовляється підвищити свої оборонні витрати до 5% ВВП. США мають дві важливі військові бази в Іспанії: військово-морську базу Рота та авіабазу Морон.

Метою обговорюваних заходів, за словами американського чиновника, є передача потужного сигналу союзникам по НАТО, щоб “зменшити почуття власної значущості з боку європейців”. Можливе призупинення членства Іспанії матиме обмежений вплив на військову діяльність США, але значний символічний ефект. Прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес у відповідь на ці повідомлення заявив: “Ми не діємо на основі електронних листів. Ми діємо на основі офіційних документів та урядових позицій, у цьому випадку Сполучених Штатів”, додавши, що Іспанія є “вірним партнером” Альянсу.

Геополітичні важелі: Від Ормузу до Фолклендських островів

Документ також містить можливість перегляду американської дипломатичної підтримки історичних європейських “імперських активів”, таких як Фолклендські острови, що розташовані поблизу Аргентини. На сайті Держдепартаменту США зазначено, що острови управляються Великою Британією, але на них досі претендує Аргентина, президент якої Хав'єр Мілей є союзником Трампа.

У 1982 році Велика Британія та Аргентина вели коротку війну за ці острови. Трамп неодноразово ображав прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера, називаючи його боягузом за відмову приєднатися до американської війни проти Ірану та описуючи британські авіаносці як “іграшки”. Велика Британія спочатку відмовилася дозволити американським літакам атакувати Іран з двох британських баз, але згодом погодилася на оборонні місії, спрямовані на захист мешканців регіону.

Аналітичний блок: Вплив на Україну, Ізраїль та глобальну безпеку

Внутрішні конфлікти та розбіжності всередині НАТО, а також потенційні каральні заходи США проти своїх європейських союзників, мають значні наслідки для глобальної безпекової архітектури, що безпосередньо зачіпає інтереси України та Ізраїлю.

Для України, яка покладається на підтримку США та європейських країн у протистоянні російській агресії, ослаблення єдності НАТО та потенційний відхід Америки від лідерської ролі є вкрай тривожним сигналом. Це може призвести до розфокусування уваги, зменшення обсягів допомоги та підірвати колективну здатність Заходу протистояти зовнішнім загрозам. Якщо США готові карати своїх традиційних союзників за відмову діяти згідно з їхніми інтересами, це створює небезпечний прецедент для інших партнерів.

Для Ізраїлю, який є ключовим гравцем у конфлікті з Іраном і значною мірою залежить від стратегічної підтримки США, європейська нерішучість у підтримці американської позиції проти Тегерана викликає серйозне занепокоєння. Це підкреслює важливість міцного американо-ізраїльського альянсу, особливо в умовах, коли європейська підтримка може виявитися менш надійною. Будь-яка дестабілізація західних альянсів може відволікти ресурси та увагу від критично важливих регіональних конфліктів, включаючи безпеку Ізраїлю.

Таким чином, внутрішні тертя в НАТО та жорстка позиція США щодо своїх союзників свідчать про глибоку кризу довіри та єдності. Це не просто локальний конфлікт інтересів, а системний виклик для всієї системи міжнародної безпеки, що може мати довгострокові та непередбачувані наслідки для таких країн, як Україна та Ізраїль, які потребують сильного та консолідованого Заходу.