Сьогодні, у неділю, Тель-Авів має обрати головного рабина міста, посаду, яка залишалася вакантною протягом восьми років. Однак замість прозорого та демократичного процесу, громадськість обговорює серйозні звинувачення у закулісних політичних домовленостях, які, за словами критиків, 'пахнуть бетоном і цементом', а не єврейською традицією.


Хоча публічна дискусія зосереджена на відмові рабина Бен-Ціона Алгазі з релігійного сіонізму або на об'єднанні партій 'Мерец' та 'Єш Атід' навколо кандидата, який не проходив військову службу, справжня проблема, як стверджують джерела, полягає в уже укладеній угоді. Вибори на посаду головного рабина Тель-Авіва перетворилися на розмінну монету у комітетах з планування та будівництва. Високопоставлені чиновники мерії відверто говорять про 'чорну та цинічну політику'.


За наявною інформацією, партія ШАС контролює 'рубильник' бюджетів на планування та розвиток у національному уряді. У відповідь мер Тель-Авіва Рон Хульдаї, який часто позиціонує себе як поборник ліберальних цінностей, нібито готовий 'продати ключі до входу до єврейського народу' в обмін на 'промисловий спокій' у проектах нерухомості. Це означає, що доля релігійного керівництва міста та, по суті, питання єврейського статусу тисяч мешканців, можуть бути вирішені не на основі гідності кандидатів, а через політичний торг.

Вплив на українську громаду та відносини Ізраїль-Україна:

Ця ситуація має прямий і значний вплив на українську громаду в Ізраїлі, особливо на репатріантів із пострадянського простору, серед яких багато вихідців з України. Для 100 тисяч колишніх громадян СРСР, які проживають у Тель-Авіві, міський рабин є ключовою фігурою, яка визначає їхній особистий статус. Саме він вирішує, чи є вони 'достатньо євреями' для одруження, чи їм доведеться пройти через виснажливі та часто принизливі процедури підтвердження єврейства. В умовах, коли тисячі українців прибувають до Ізраїлю після повномасштабного вторгнення, багато з яких мають право на репатріацію, але не вважаються галахічно євреями за ортодоксальними нормами, політизація рабинату може значно ускладнити їхню інтеграцію та доступ до базових релігійних послуг. Це створює додаткові бар'єри та поглиблює розрив між державою та її громадянами, які шукають притулку та нового життя. Подібні домовленості підривають довіру до державних інституцій і можуть опосередковано вплинути на сприйняття Ізраїлю як демократичної та відкритої країни, що може мати відлуння у двосторонніх відносинах з Україною, яка уважно стежить за долею своїх громадян за кордоном.


Критики закликають мера Рона Хульдаї та членів міської ради пам'ятати, що Тель-Авів є 'останньою фортецею свободи' в Ізраїлі. Вони наголошують, що місто має бути достатньо сильним, щоб не підкорятися бюджетному тиску та політичним інтересам, які ставлять під загрозу демократичні цінності та особисті права тисяч мешканців. Замість закулісних торгів, вони вимагають справжніх, відкритих і чесних виборів.