Сім'я сержанта бригади «Голані» Гу́ра Каха́ті, який, згідно з повідомленням, загинув у Південному Лівані 20 листопада 2024 року, звернулася цього тижня з листом до Начальника Генерального штабу (НГШ) ЦАХАЛу, рів-алуфа Еяля Заміра. Батьки, Маая́н та Рон, вимагають негайно представити їм оперативний звіт про обставини трагічної загибелі їхнього сина.

 

«Ми вимагаємо, щоб ви зробили те небагато, що можна зробити, і те занадто пізно, враховуючи жахливу та нескінченну несправедливість щодо Гура та нашої родини», — йдеться у листі. Ця подія є надзвичайно важливою для українців в Ізраїлі, адже вона підкреслює універсальне прагнення родин загиблих військовослужбовців до прозорості та справедливості, а також показує, як навіть у сильній армії родинам доводиться боротися за правду та гідне ставлення.

 

Сержант Кахаті загинув 20 листопада 2024 року у фортеці на півдні Лівану. У тому ж інциденті загинув і цивільний громадянин Зее́в (Жабо́) Е́рліх, якого на територію бойових дій провів колишній начальник штабу бригади «Голані», полковник запасу Йоа́в Яро́м. Цей офіцер подав у відставку після події, а близько чотирьох місяців тому ЦАХАЛ вирішив закрити справу проти нього, не порушуючи кримінальних проваджень.

 

У відповідь на це рішення та на знак незвичайного протесту родина Кахаті демонтувала військову надгробну плиту з його могили. Частини плити сім'я залишила біля входу до Міністерства оборони в комплексі Кі́р'я в Тель-Авіві. Тоді родина зазначила, що це повідомлення означає: «ЦАХАЛ списав Гура». На надгробку було залишено записку: «Для Начальника Генерального штабу Еяля Заміра».

 

Пройшов рік і п'ять місяців з моменту загибелі Кахаті, але сім'ї досі не представили обіцяний звіт. «Наближається другий День пам'яті, а нам досі не представили оперативний звіт щодо злочинної та провальної загибелі нашого сина Гура», — написали батьки у своєму листі до НГШ. «Ми вимагаємо належного виконання обов'язків з боку армії, це найменше, на що ми можемо розраховувати».

 

Батьки також додали: «Гур загинув 20 листопада 2024 року. Рік і п'ять місяців, протягом яких не було ні правосуддя, ні відповідної реакції — ні професійної, ні тим більше етичної, а про людську й говорити нічого. Ганьба. Ми відчуваємо біль і гнів, і наша вимога — негайно отримати інформацію належним чином. Попередній Начальник Генерального штабу, рів-алуф Ге́рці Галеві́, зупинив представлення оперативного звіту до завершення розслідування МАЦАХу і пообіцяв нам, що він буде представлений нам до того, як його побачить громадськість».

 

«Ви також, рів-алуф Замір, зобов'язалися розглянути цю справу, коли вступили на посаду. Закриття справи та ваша повна відсутність реакції на цей жахливий випадок, крім безглуздої події догани заднім числом та усунення вже усуненого Йоа́ва Яро́ма, додають нам болю та несправедливості, що стало ще одним джерелом смутку, подиву та розбитого серця. Наскільки безцінним може бути життя нашого сина Гура, який був відданий своїй справі та місії, покладеній на нього?»

 

«Ми вимагаємо отримати те небагато, що залишилося від тих цінностей», — додали вони. «Ми вимагаємо представлення оперативного звіту! Ми вимагаємо, щоб армія дотримувалася базових процедур! Ми виховали та передали Гура в руки армії з почуттям відповідальності та поваги до законів та цінностей, на яких він виріс, і ми вимагаємо отримати те небагато, що залишилося нам від тих цінностей, від Гура та його останніх моментів, які були частиною його військової служби. Він не тут, щоб отримати це, і ми вимагаємо це замість нього, сподіваючись на мінімально гідне ставлення. На завершення, ми вимагаємо отримати оновлену інформацію щодо узгодження дати представлення звіту та надання відповідей на наші запитання, які не дають нам спокою вже рік і п'ять місяців».