Завершення етапу «справи 4000» та початок нових слухань

Беньямін Нетаньягу, чинний прем’єр-міністр Ізраїлю, у вівторок завершив етап перехресного допиту в межах так званої «справи 4000» (справа «Безек-Валла») і одразу перейшов до дачі свідчень у «справі 2000» (справа «Нетаньягу-Мозес»). Судове засідання, як і попередні, проходило в напруженій атмосфері. Глава уряду знову звернувся до колегії суддів із проханням скоротити тривалість слухань, аргументуючи це необхідністю виїхати до Єрусалима о 14:30. Робочий процес неодноразово переривався через передачу прем’єру запечатаних конвертів, що змушувало його наполягати на швидшому завершенні засідання. Раніше, у понеділок, тривалість свідчень також була обмежена через «безпекові логістичні обмеження».

Інцидент із депутатом Альмогом Коеном

Засідання було затьмарене поведінкою депутата Кнесету Альмога Коена («Оцма Єгудіт»), який дозволив собі втрутитися в хід процесу. Під час виступу обвинувачення він вигукнув на адресу прокурорки, адвокатки Єгудіт Тірош, звинувативши її в «аматорстві». Реакція головуючої судді Рівки Фрідман-Фельдман була миттєвою: вона розпорядилася, щоб охорона суду негайно вивела парламентаря із зали, наголосивши на необхідності дотримання належної поведінки в суді. Коен, покидаючи приміщення, спробував відповісти судді, закликавши її «не нервувати» та порадивши суду «поводитися належним чином».

Конфлікт інтересів: Нетаньягу проти Мозеса

Центральною темою допиту в межах «справи 2000», що стосується перемовин між прем’єром та видавцем газети «Єдіот Ахронот» Ноні Мозесом, стало обговорення політичного впливу медіамагната. Беньямін Нетаньягу охарактеризував Мозеса як «наймогутнішого політичного гравця», з яким йому доводилося стикатися. Прем’єр підтвердив, що раніше називав Мозеса «головою коаліції», наголошуючи, що видавець повністю контролював політичну лінію газети та новинного сайту Ynet. За словами глави уряду, «Єдіот Ахронот» послідовно займав ворожу позицію щодо його політики з першого дня перебування на посаді.

Зі свого боку, обвинувачення, зокрема прокурор адвокат Йонатан Тадмор, представило свідчення Ніра Хефеца та інших осіб, які стверджували, що Нетаньягу був переконаний: у будівлі «Єдіот» ніщо не відбувається без згоди Мозеса. Прем’єр-міністр частково заперечив це, уточнивши, що контроль Мозеса стосувався переважно політичного порядку денного, а не всіх внутрішніх процесів редакції.

Роль «Ізраїль га-йом» та економічний контекст

Значна частина допиту була присвячена виходу на ринок безкоштовної газети «Ізраїль га-йом» у 2007 році. Беньямін Нетаньягу визнав, що Ноні Мозес був вкрай стурбований бізнес-моделлю нового видання, особливо можливістю випуску вихідного номера. Прем’єр стверджував, що його інтерес до скарг Мозеса був суто економічним: «питання демпінгу (штучного заниження цін для витіснення конкурентів) мене зацікавило, я вважав, що це варто перевірити». Водночас Нетаньягу категорично відкинув звинувачення у спробі вплинути на власника «Ізраїль га-йом», покійного Шелдона Адельсона. Він заявив: «у мене не було ні бажання, ні можливості вплинути на Шелдона. Легше змінити орбіту Місяця, ніж переконати Адельсона. Він сам приймав свої рішення».

Наразі, за оцінками прокуратури, до завершення перехресного допиту прем’єр-міністра залишилося ще близько восьми судових засідань. Нагадаємо, «справа 2000» базується на підозрах, що Беньямін Нетаньягу вів перемовини з Мозесом про покращення висвітлення своєї діяльності в обмін на просування законодавчих ініціатив, які б обмежили вплив конкурентного видання «Ізраїль га-йом». Мозесу інкримінують пропозицію та обіцянку хабаря.