Останнім часом в ізраїльському суспільстві активно обговорюються суттєві внутрішні зміни, що відбуваються в Армії оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ), а також загальні тенденції, які, на думку багатьох, ставлять під загрозу демократичний та світський характер держави. Для українців в Ізраїлі, які прагнуть інтегруватися та зрозуміти місцеву реальність, ці дискусії є надзвичайно важливими, оскільки вони стосуються основ суспільного устрою, безпеки та майбутнього країни, де вони будують своє життя.

 Автори критичних матеріалів, що з'являються в місцевих медіа, висловлюють занепокоєння щодо зростаючого впливу консервативних поглядів на армійське життя. Наводяться приклади, коли ЦАХАЛ, замість зосередження на безпекових завданнях, нібито перетворюється на орган «вартових скромності», встановлюючи суворі правила щодо зовнішнього вигляду військовослужбовців-жінок. Зокрема, йдеться про покарання за «недостатню довжину майки чи спідниці» або заборону жінкам бігати марафон у коротких шортах, тоді як для чоловіків таких обмежень немає. Це сприймається як патріархальна спроба контролювати жінок через їхнє тіло, що, на думку критиків, відображає «чужий і злий дух», який проникає в армію.

 Ці внутрішньоармійські зміни розглядаються в контексті ширшої проблеми вибіркової правозастосовності законів, що спостерігається в країні. Наголошується на нерівності у виконанні обов'язку військової служби: якщо для більшості громадян це є обов'язком, то для значної частини ультраортодоксальної молоді існують винятки. Водночас ті, хто ухиляється від служби, не лише не несуть покарання, а й отримують мільярдні коаліційні кошти, що викликає обурення серед тих, хто служить і дотримується закону. Ця ситуація підриває принцип «рівності у тягарі», що є фундаментальним для ізраїльського суспільства.

 Автори матеріалів прямо вказують на роль нинішнього уряду та його ключових політиків, таких як Ітамар Бен-Ґвір, Ар'є Дері, Іцхак Гольдкнопф, Оріт Строк, Лимор Сон-Гармелех та Май Голан, у формуванні цієї політики. Їх звинувачують у систематичному руйнуванні демократичної, сіоністської, вільної та західної основи держави Ізраїль. На думку критиків, ці політики, керуючись «темними ідеологіями», віддають перевагу ухиленню від служби над її проходженням, роз'єднанню над взаємною відповідальністю, а також посилюють патріархат та відкидають жінок назад, просуваючи ідею «армії з розділенням». Це сприймається як загрозлива тенденція, що починається в армії та швидко поширюється на цивільне суспільство.

 У висновку звучить заклик до негайного громадянського опору цій «темній владі». Підкреслюється, що майбутнє країни належить громадянам, і вони не дозволять перетворити «чудесну мрію» засновників Ізраїлю на «кошмар в іранському стилі». Активісти закликають боротися за те, щоб до 79-го Дня незалежності Ізраїль залишався вільною нацією на своїй землі, де кожен громадянин відчуває себе рівним і захищеним.