Дипломатичний глухий кут у Загребі

Зоран Міланович, президент Хорватії, вже сім місяців відмовляється надати згоду («агреман») на призначення Ніссана Амдора на посаду посла Ізраїлю в країні. Уряд Ізраїлю офіційно затвердив кандидатуру Амдора ще в листопаді 2025 року та подав відповідний запит до канцелярії хорватського лідера, проте відповіді досі немає. Цей випадок є безпрецедентним в історії дипломатії Хорватії, оскільки раніше жоден президент країни не блокував призначення послів таким чином.

Чинний посол Ізраїлю в Хорватії Ґері Корен завершує свою каденцію наприкінці цього місяця і повертається до Ізраїлю. Щоб уникнути повної відсутності дипломатичного представництва, ізраїльська сторона ухвалила рішення направити Ніссана Амдора до Загреба у статусі тимчасового повіреного у справах. Цей дипломатичний крок дозволяє розпочати роботу без отримання офіційної згоди (агреману) від президента, що є вимушеним рішенням в умовах поточної кризи.

Внутрішньополітичний розкол у Хорватії

Джерелом конфлікту є гостра внутрішньополітична боротьба між президентом Зораном Мілановичем, який дотримується лівих поглядів, та правим урядом Хорватії. Міланович, чия ідеологія сформувалася під впливом комуністичної школи Йосипа Броз Тіто та руху неприєднання, використовує блокування призначень як інструмент тиску на кабінет міністрів. Подібна обструкція стосується не лише ізраїльського дипломата — президент відмовляється затверджувати кандидатури послів Хорватії по всьому світу.

Наслідком цього протистояння стала ситуація, за якої хорватська амбасадорка в Ізраїлі продовжує виконувати свої обов’язки вже вісім років. Вона не може залишити посаду лише тому, що уряд та президент не здатні досягти консенсусу щодо кандидатури її наступника. Це паралізує частину дипломатичного корпусу країни та створює додаткові складнощі у зовнішніх відносинах.

Риторика Мілановича та інцидент із Ґері Кореном

Позиція Зорана Мілановича характеризується різкими антиізраїльськими висловлюваннями. У березні президент Хорватії відкрито атакував чинного посла Ґері Корена після того, як дипломат заявив про діяльність іранських спецслужб (Корпусу вартових ісламської революції) у Загребі, спрямовану на збір розвідданих та підтримку тероризму. Міланович викликав посла до своєї канцелярії, де заявив, що той «сіє паніку» та шкодить інтересам Хорватії.

Окрім цього, президент Хорватії дозволив собі неоднозначні висловлювання, попередивши, що країна не терпітиме «чужорідних інфекцій та бактерій» на своїй території, маючи на увазі як ізраїльтян, так і іранців. Політичні оглядачі вказують на те, що Міланович є проблемною фігурою, яка неодноразово демонструвала антиізраїльську та антисемітську риторику.

Позиція МЗС Ізраїлю та вихід із ситуації

Попри напруженість навколо особи президента, джерела, знайомі з ситуацією, підкреслюють, що відносини між державами Ізраїль та Хорватія залишаються на високому рівні. Нинішня криза сприймається виключно як внутрішньохорватський конфлікт, заручником якого стала дипломатична процедура призначення посла.

Міністерство закордонних справ Ізраїлю наразі проводить консультації з МЗС Хорватії та урядом країни, щоб врегулювати статус наступного посла у Загребі. Поки дипломатичний процес триває, Ізраїль зосереджений на забезпеченні безперервності роботи своєї місії через механізм тимчасового повіреного.