Упродовж останніх місяців у медіа активно обговорювався романтичний зв'язок між Морган Ортагус, колишньою посланницею адміністрації Дональда Трампа в Лівані під час війни в Секторі Газа, та ліванським магнатом Антоном Сахнауї. Пара привернула світову увагу арабських ЗМІ після візиту до Музею Голокосту у Вашингтоні на День пам'яті жертв Голокосту.

 

Під час відвідин музею Ортагус висловила глибоку повагу до свого партнера, заявивши, що Антон та його родина походять з поколінь «відданих ліванських християн-сіоністів». Вона підкреслила, що батьки Сахнауї виховали його як прихильника Держави Ізраїль та єврейського народу. «Як єврейка з єврейськими дітьми, для нас важливо мати таких союзників, як родина Сахнауї, які підтримують єврейський народ», — зазначила Ортагус. Вона також наголосила, що дії Антона Сахнауї, який фінансує Музей Голокосту, Американсько-ізраїльську оперу та мирні ініціативи між Ліваном та Ізраїлем, є «технічно незаконними» в Лівані через абсурдні закони, що забороняють ліванським громадянам спілкуватися з ізраїльтянами.

 

Сам Сахнауї поділився фотографіями з Ортагус у своєму акаунті в Instagram, написавши: «Сьогодні День пам'яті Голокосту. Морган і я мали честь взяти участь у меморіальній церемонії Музею пам'яті Голокосту США у Вашингтоні, де було відкрито наш напис на стіні донорів. Цього року, як і кожного року, ми пам'ятаємо, що наш обов'язок — гарантувати, що майбутні покоління ніколи не забудуть. Ми вдячні за підтримку цієї установи та її життєво важливої роботи».

 

Заяви Ортагус та Сахнауї викликали шквал обурення в Лівані. Гнів був спровокований не лише зв'язками Сахнауї з Ізраїлем всупереч ліванській забороні, а й його становищем як банкіра та генерального директора SGBL — одного з найбільших та найстаріших банків Лівану. Цей банк сильно постраждав від економічної кризи, що розпочалася у 2019 році. За даними катарського каналу «Аль-Арабі», опублікованими вчора, клієнти банку з того року не мають доступу до своїх заощаджень.

 

Тепер, коли Сахнауї був представлений як донор Музею Голокосту, частина користувачів арабських соціальних мереж висловила обурення, стверджуючи: «Поки ліванські гроші забирають, Антон розкидається коштами на єврейські організації». Додаткові гнівні реакції викликало його представлення як «ліванського сіоніста». Одна ліванська користувачка опублікувала у соцмережі X відео з Ортагус та Сахнауї в музеї, прокоментувавши: «Не обурюйтесь, коли ми називаємо їх сіоністами. Це ті, хто вкрав ліванські гроші». Інший користувач написав: «Ви не зрадники, вас звуть Сахнауї, щось набагато брудніше, ніж зрадники». Ще один користувач атакував: «Є межа. Сахнауї може підтримувати мир або діяти як вільнодумний американець. Але стати промоутером і донором расистського сіонізму, втручаючись у Ліван, — це безпрецедентна зухвалість». Один із користувачів позначив акаунт президента Лівану, написавши: «Я знаю, що Джозеф (Аун, президент Лівану) не дуже стежить за соціальними мережами. Той, хто керує цим акаунтом, повинен запитати його, чи це законно», поділившись відео. На одному з ліванських сайтів було зазначено: «Сахнауї не тільки не підтримав свій народ у Лівані, а й пішов до музею на пам'ять про те, що Ізраїль називає Голокостом, щоб висловити свою підтримку сутності, яка вбиває його народ десятиліттями».

 

Сахнауї вже раніше піддавався критиці, зокрема після розкриття його зв'язку з Ортагус. Окрім тавра «зрадника» від тих, хто ненавидить Ізраїль, деякі стверджують, що його зв'язки з Ортагус, як високопоставленою дипломатичною особою, яка була тісно залучена до подій у Лівані, є проблематичними, оскільки вони можуть принести йому економічну вигоду. Слід зазначити, що, попри його дії на користь євреїв та Ізраїлю, банк SGBL раніше потрапляв у заголовки через звинувачення у фінансовій допомозі Хезболлі, хоча ці звинувачення були повністю відкинуті банком. Ліванська газета «А-Нахар» у січні цього року з посиланням на обізнані джерела підкреслила, що стосунки між Ортагус та Сахнауї не є таємницею, були повідомлені адміністрації США відповідно до необхідних протоколів, і «не мають жодного конфлікту інтересів».