Верховний Суд Ізраїлю встановив нові правила щодо розгляду клопотань про заборону публікації імен осіб, підозрюваних у вчиненні сексуальних злочинів. Згідно з рішенням, винесеним 12 березня 2026 року, для оцінки ризику суїциду підозрюваного через розголошення його імені тепер не обов'язково покладатися виключно на психіатричні висновки.


Суддя Алекс Штейн частково задовольнив апеляцію підозрюваного Ши Лі Атрі, якого звинувачують у зґвалтуванні. Він скасував попереднє рішення Окружного суду, яке вимагало доказів такого ризику виключно від психіатра. Відтепер, як було визначено у судовому вердикті, наявність та ймовірність суїцидальних нахилів може бути підтверджена іншими кваліфікованими спеціалістами, зокрема клінічними психологами або соціальними працівниками.


Це рішення Верховного Суду значно розширює арсенал доказових інструментів для підозрюваних, які прагнуть запобігти розголошенню своїх імен, посилаючись на "серйозну шкоду" – умову, передбачену законом для встановлення заборони на публікацію до офіційного пред'явлення обвинувачень.


Крім того, Верховний Суд зазначив, що попередній розгляд справи у Мировому суді не був вичерпним, через нечіткість у застосуванні правил доведення "серйозної шкоди". У зв'язку з цим справу було повернуто до Мирового суду для повторного розгляду. Суду належить знову оцінити ймовірність суїциду Ши Лі Атрі у разі публікації його імені та збалансувати цей ризик з суспільним інтересом у розголошенні інформації.


В рамках нового розгляду підозрюваний має пройти обстеження у нейтрального експерта, або ж у фахівця, призначеного сторонами-опонентами – державою та потерпілою, за можливої участі Асоціації центрів допомоги жертвам сексуального насильства. Представники держави та потерпілої матимуть право допитувати експерта, залученого стороною захисту, щоб забезпечити повний та прозорий доказовий процес.


Водночас Верховний Суд підкреслив ключове значення публікації імен підозрюваних у таких злочинах. Це важливо не лише з точки зору принципу публічності судочинства та права громадськості на інформацію, а й у ширшому соціальному контексті. Суд зазначив, що розголошення імені може допомогти перенести почуття сорому з потерпілої на підозрюваного, сприяти процесу відновлення справедливості та заохотити інших жертв повідомляти про злочини. Остаточне рішення щодо публікації імені підозрюваного ще не прийнято і буде ухвалене Мировим судом після завершення формування доказової бази.