Законодавча зміна: право бути почутими

Урядова комісія з питань законодавства розпочала розгляд ініціативи, що має на меті кардинально змінити механізм ухвалення рішень про заборону публікації імен підозрюваних у справах про сексуальне насильство. Законопроєкт, ініційований депутаткою Мірав Бен-Арі (Єш Атід) та депутатом Яаковом Маргі (ШАС), виносить на порядок денний питання, яке тривалий час залишалося поза увагою правової системи: надання постраждалим права висловлювати свою позицію під час судових дискусій щодо зняття чи накладення заборони на розголошення особи підозрюваного.

На сьогодні діючий механізм передбачає участь лише трьох сторін у подібних дискусіях: самого підозрюваного, поліції та судді. Постраждалі, чиє життя безпосередньо залежить від цих рішень, наразі юридично позбавлені можливості аргументувати свою позицію. Законопроєкт готується до голосування у пленарному засіданні Кнесету вже цієї середи.

Особиста боротьба Ші-Лі Атарі

Ініціатива стала результатом багаторічної боротьби Ші-Лі Атарі — мисткині та вдови Ягава Вінера, який загинув під час жовтневої різанини в Кфар-Азі. У 2022 році Атарі подала заяву про зґвалтування та шахрайство. З моменту реєстрації скарги суд наклав заборону на публікацію імені підозрюваного, не поінформувавши при цьому саму потерпілу та не врахувавши її позицію. У 2025 році справу було закрито через відсутність доказів, проте після апеляції розслідування відновили, тоді як заборона на розголошення імені залишилася в силі.

Цей випадок оголив systemic прогалину: відсутність механізму, за якого голос жертви стає частиною судового балансу інтересів. Як зазначає сама Атарі, нинішня система змушує постраждалих «ховатися», поки кривдники залишаються в безпеці, що лише поглиблює травму та відчуття безпорадності перед правосуддям.

Позиції політиків та правозахисників

Під час обговорень депутатка Мірав Бен-Арі наголосила, що участь жертви у процесі — це не лише питання справедливості, а й критичний елемент процесу реабілітації. «Це не просто право — це можливість повернути контроль над власним життям», — підкреслила вона. Її колега, депутат Яаков Маргі, додав, що права жертв сексуальних злочинів мають стати ключовим критерієм для суддів при розгляді клопотань про захист конфіденційності обвинувачених.

Оріт Суліціану, генеральна директорка Асоціації центрів допомоги постраждалим від сексуального насильства, назвала поточну ситуацію «спотвореною». Вона акцентувала на тому, що рішення, які впливають на подальше життя постраждалих, ухвалюються без їхньої участі, що є неприпустимим у демократичній правовій державі.

Наслідки для судової системи

Запропоновані зміни спрямовані на те, щоб суд враховував інтереси потерпілої сторони при оцінці наслідків публікації імені підозрюваного. Прихильники законопроєкту вказують на те, що публікація імені може бути важливим інструментом для:

  • визнання суспільством завданої шкоди;
  • виявлення можливих інших жертв того самого кривдника;
  • запобігання ситуаціям, коли підозрюваний продовжує діяти безкарно, залишаючись анонімним.


Водночас законопроєкт залишає простір для маневру: у випадках, коли публікація імені підозрюваного може призвести до непрямого викриття особи постраждалої, жертва також матиме право виступити за збереження заборони. Це створює індивідуалізований підхід до кожної справи, що відповідає принципам сучасного правосуддя.