Єрусалим, Ізраїль — Офіцер запасу Армії оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) Асаф Шмуельович, якого в ЗМІ називають 'офіцером-самозванцем', подав надзвичайну апеляцію до Верховного суду Ізраїлю (БАГАЦ). Він вимагає повного розкриття матеріалів розслідування, що стосуються його справи, та відтермінування винесення вироку, який має бути оголошений в Окружному суді Беер-Шеви.


Шмуельович, якого раніше було виправдано за звинуваченнями через психічний розлад, наполягає на тому, щоб Верховний суд зобов'язав державу надати йому всі матеріали обвинувачення. До них належать медичні документи, фотографії, свідчення та результати допитів, або ж дозволити йому ознайомитися з ними та зробити копії.


Ключові вимоги та аргументи офіцера

У своїй апеляції Шмуельович стверджує, що відмова у доступі до цих матеріалів є 'кумулятивним, систематичним та безперервним порушенням' його права на справедливий судовий розгляд. Він підкреслює, що це не випадок балансування між конкуруючими інтересами, а повна відсутність балансу з самого початку.


Крім того, він просить БАГАЦ наказати відкласти розгляд справи в Окружному суді до ухвалення рішення за його апеляцією. Він також вимагає, щоб держава обґрунтувала, чому йому не були надані для ознайомлення всі матеріали розслідування, включаючи повний перелік документів, розвідувальні дані та внутрішні записи.


Особиста історія та звинувачення у 'тортурах'

Асаф Шмуельович стверджує, що без доступу до матеріалів він не зміг побудувати ефективну лінію захисту. Він особисто описав події, які пережив з 7 жовтня 2023 року до моменту свого арешту. 'Я сподівався побачити підготовлену армію, яка швидко реагує, але цього не сталося', – написав він. 'Чим глибше я занурювався в ешелони, тим більше розумів, наскільки командування та операційний збій пронизує підрозділи та сектори'.


Він додав, що його історія – це 'не лише історія про війну, а й історія про крах'. Шмуельович заявив, що його 'кинули напризволяще', він 'став шпигуном, яким не був', і його 'звинуватили в абсурдних речах, які не мають жодного зв'язку з реальністю'.


Офіцер також стверджує, що його утримували близько двох з половиною років у суворих умовах: 'Система замкнулася на мені… мене утримували в тортурах, в одиночній камері без електрики, в психіатричній установі. Кожне моє базове право як людини було розтоптане'. Він просить суд визнати, що ненадання матеріалів розслідування є неконституційним порушенням його прав, особливо на етапі, коли визначаються суттєві наслідки для його життя та свободи.


Аналітичний погляд: Прозорість та правосуддя в Ізраїлі після 7 жовтня

Ця справа Асафа Шмуельовича, хоча й є внутрішнім юридичним питанням Ізраїлю, має важливе значення для розуміння функціонування правової системи країни, особливо в умовах національної кризи після 7 жовтня. Звинувачення офіцера у 'системному збої' та порушенні його фундаментальних прав на тлі його психічного стану підіймають питання про прозорість військових розслідувань та дотримання належних правових процедур.


Для української громади в Ізраїлі та для відносин між Ізраїлем та Україною, ця справа, хоч і не має прямого впливу, є індикатором стану верховенства права та демократичних інститутів в Ізраїлі. Україна, яка сама бореться за справедливість та зміцнення демократії, уважно стежить за тим, як її союзники вирішують внутрішні виклики. Здатність Ізраїлю публічно розглядати такі складні справи, де стикаються інтереси національної безпеки та права окремої особи, підкреслює його прихильність до правової держави. Це демонструє силу демократичних механізмів, які дозволяють громадянам звертатися до вищих інстанцій для захисту своїх прав, навіть у найскладніші часи. Результат цього розгляду може вплинути на суспільну довіру до державних інститутів та сприйняття Ізраїлю як країни, де закон і права людини залишаються пріоритетом, що є важливим сигналом для міжнародних партнерів.


Очікується, що обговорення апеляції визначить, чи буде відкладено винесення вироку та чи буде держава зобов'язана розкрити всі матеріали у справі Шмуельовича.