Беньямін Нетаньягу, через свого адвоката доктора Гареля Арнона, звернувся до БАГАЦу з вимогою змінити механізм отримання свідчень у справі про призначення Романа Гофмана. Прем’єр-міністр наполягав на тому, щоб свідчення від колишнього голови оперативного відділу АМАНу (бригадного генерала «Г») отримувала не генеральна прокурорка Галі Багарав-Міара, як це постановив суд, а інший, «об’єктивний» орган, який не висловлював заперечень проти цього призначення. Однак судді відхилили це клопотання.

Процедурні вимоги та позиція суду

У відповіді БАГАЦу на запит Беньяміна Нетаньягу чітко зазначено: надання свідчень бригадним генералом «Г» має виключно фактологічний характер. Суд наголосив, що цей процес не передбачає надання юридичних оцінок або представництва інтересів, тому «дорога короля» (стандартна процедура) — це отримання свідчень через систему юридичного радника уряду, як це заведено. Судді підкреслили, що мета цього кроку — лише долучити до матеріалів справи версію подій, про яку розповість офіцер, без жодних правових інтерпретацій.

Суть конфлікту: чи була неправда?

Ключове питання, яке розглядає БАГАЦ, стосується ймовірної неправди, яку міг сказати Роман Гофман під час перевірки його кандидатури. Суперечка обертається навколо того, чи знав Гофман про використання Урі Альмакейса як агента впливу, або ж він лише заперечував факт витоку секретної інформації до Telegram. Під час слухань суддя Офер Гроскопф критично висловився щодо доказів, які раніше представила прокуратура. Він назвав свідчення полковника «Г» (командира Махам — відділу інформаційної безпеки) «чутками», оскільки той переказував розмову, яку вів не особисто з Гофманом. Суддя риторично запитав представника прокуратури Анера Гельмана, чи знає він, про що саме запитували Гофмана під час перевірки, на що той не зміг дати чіткої відповіді.

Критика комісії Гроніса та приховані документи

Під час засідання судді висловили незадоволення роботою комісії під головуванням Ашера Гроніса. Зокрема, було розкритиковано рішення не викликати на допит бригадного генерала «Г», який володів інформацією про розмову з Гофманом напередодні арешту Альмакейса. Саме через це недопрацювання суд зобов’язав отримати свідчення зараз. Крім того, під час слухань Анер Гельман розкрив, що Галі Багарав-Міара передавала документи та висновки безпосередньо Ашеру Гронісу, оминаючи секретаріат комісії. Це призвело до того, що інші члени комісії не знали про існування цих матеріалів до моменту їх оприлюднення в суді.

Прогноз: що вирішить суд?

Майбутнє призначення Романа Гофмана залежить від свідчень бригадного генерала «Г». Якщо офіцер підтвердить, що запитував Гофмана саме про створення каналу в Telegram, і отримав заперечення, яке виявиться неправдивим — БАГАЦ може визнати це порушенням доброчесності. Проте, якщо свідчення зведуться до того, що запитання стосувалося лише загального витоку даних, або ж офіцер не пам’ятатиме деталей розмови, — це, ймовірно, призведе до відхилення позовів і схвалення призначення. Наразі комісія Гроніса спирається на секретний документ, згідно з яким Гофман заперечував лише факт витоку, а не саму діяльність агента впливу, що, на думку комісії, не є доказом обману.