Відмова Ірану та реакція Вашингтона

Іран відповів на вимоги Сполучених Штатів щодо своєї ядерної програми, відхиливши пункти про демонтаж об’єктів та обмеження збагачення урану. Згідно з даними Wall Street Journal, відповідь Тегерана була категоричною. Президент США Дональд Трамп відреагував миттєво, опублікувавши заяву у власній соціальній мережі Truth Social: «Я прочитав відповідь, і вона мені не сподобалася. Вона абсолютно неприйнятна». Водночас представники режиму, як повідомляє близьке до влади агентство «Таснім», заявили, що реакція Трампа не має для них значення.

Позиція Ізраїлю: від «жахливої угоди» до координації

Беньямін Нетаньягу та урядові кола Ізраїлю очікували на подібний розвиток подій, оцінюючи шанси на укладення угоди як мінімальні. Ізраїльське джерело підкреслило: «Це чудово, що вони не прийняли угоду, оскільки вона була жахливою для Ізраїлю». Проте в Єрусалимі визнають, що ситуація залишається непередбачуваною. Наразі між Ізраїлем та США зберігається максимальний рівень координації як на політичному, так і на військовому рівнях. Беньямін Нетаньягу провів розмову з Дональдом Трампом, під час якої президент США підтвердив свою рішучість не допустити маніпуляцій з боку Тегерана та наполягати на питанні збагаченого урану.

Дилема Трампа: між війною, Китаєм та спортом

Подальші дії Дональда Трампа обмежені щільним графіком та геополітичними зобов’язаннями. Президент США має відвідати Китай у середу для зустрічі з лідером країни Сі Цзіньпіном, а також готується до проведення Чемпіонату світу з футболу, який стартує в Сполучених Штатах через місяць. Аналітики припускають, що Трамп може віддати наказ про точковий військовий удар, щоб примусити Іран повернутися до переговорів з більш реалістичними пропозиціями. Існує розуміння, що президент не прагне повномасштабної війни, проте шукає ефективні важелі впливу.

Військова стратегія: удари по інфраструктурі чи блокада

Ізраїльське керівництво розглядає два основні сценарії розвитку подій. З одного боку, існує думка, що неминучим є завдання ударів по енергетичних та інфраструктурних об’єктах Ірану. З іншого боку, в Ізраїлі побоюються виглядати як сторона, що підштовхує Вашингтон до ескалації. Багато представників оборонного сектору Ізраїлю схиляються до того, що продовження «американської блокади» (посиленого тиску) є найбільш ефективним інструментом, навіть якщо це супроводжується тривалими переговорами. Тим не менш, можливість військової операції залишається на столі як метод тиску для зміни позиції іранського режиму.