Більше десятиліття тому, під час переговорів адміністрації президента Обами щодо ядерної угоди з Іраном, Ізраїль прийняв гасло: "Краще відсутність угоди, ніж погана угода". Ізраїльські чиновники тоді пояснювали, що "погана угода" — це та, яка не демонтує ядерні об'єкти Ірану, не обмежує його міжконтинентальні ракетні можливості, дозволяє виробляти боєголовки, прискорює розробку центрифуг для збагачення, а також, завдяки послабленню санкцій, дозволяє Тегерану продовжувати фінансувати тероризм на Близькому Сході та в усьому світі.


Натомість, "добра угода" гарантувала б, що Іран ніколи не зможе виробляти ядерну зброю і ніколи більше не загрожуватиме знищенням своїм сусідам, насамперед Ізраїлю.


Сьогодні, коли адміністрація Трампа (примітка: посилання на адміністрацію Трампа може відображати позицію або гіпотетичний сценарій, викладений в оригінальному матеріалі Ynet) прагне вести переговори про припинення "війни Ірану" та знову відкрити Ормузьку протоку для міжнародного судноплавства, Ізраїль повинен дотримуватися того ж принципу: "краще відсутність угоди, ніж погана угода".


Визначення "Доброї Угоди":


Добра угода — це та, яка досягає цілей, встановлених США та Ізраїлем на початку війни. Вона передбачає відсутність подальшого збагачення урану Іраном, відсутність балістичних ракет великої дальності та припинення підтримки терористичних угруповань. 450 кілограмів збагаченого урану, що досі перебуває в Ірані, мають бути відправлені в іншу країну або розбавлені до набагато менш небезпечного палива. Пізніше, після того як Іран заблокував протоку, до цих цілей додалася п'ята вимога — відновлення вільного судноплавства через Ормузьку протоку.


Останні повідомлення в пресі свідчать, що Вашингтон розглядає можливість зниження цих вимог до Ірану та збільшення своїх стимулів. Такі повідомлення можуть бути неточними, але небезпеки "поганої угоди" з Іраном все ще не можна виключати.


Наслідки "Поганої Угоди":

Погана угода з Іраном — це угода, яка залишає збагачений уран в Ірані та знову відкриває Ормузьку протоку, але ціною послаблення санкцій. Це угода, яка дозволяє Ірану продовжувати фінансувати та озброювати ХАМАС, Хезболлу та хуситів, одночасно будуючи непроникний балістичний ракетний щит навколо своїх відновлених ядерних об'єктів. Погана угода лише заморожує діяльність Ірану зі збагачення, скажімо, на п'ятнадцять років, але зберігає право Ірану на збагачення.


Режим, який не мислить категоріями місяців і років, терпляче чекаючи закінчення п'ятнадцятирічного заморожування, одного дня перетвориться на ядерну державу. Уклавши погану угоду, Ісламська Республіка відновить усе, що втратила у війні, знову придушить свій народ, дестабілізує регіон і загрожуватиме існуванню Ізраїлю.


Зрештою, Обама підписав "погану угоду" з Іраном — ядерну угоду. В обмін на часткову затримку його ядерної програми на сім-п'ятнадцять років, Іран отримав близько 100 мільярдів доларів і використав ці гроші для розширення своєї гегемонії на Близькому Сході. Він створив тисячі балістичних ракет разом із мінами та літальними апаратами, необхідними для закриття протоки. Проксі-сили Ірану зміцнилися та отримали значну владу для початку війни, яка розпочалася не в лютому, а в жовтні 2023 року.


Ізраїль повинен зробити все можливе, щоб знову запобігти "поганій угоді". Хоча наша здатність протистояти будь-якій політиці нинішньої адміністрації обмежена, ми повинні, принаймні, чітко висловити свою позицію. Погана угода, ми повинні підкреслити, конкуруватиме з ядерною угодою і виявиться ще гіршою. Погана угода серйозно зашкодить не тільки безпеці Ізраїлю, а й безпеці всього Близького Сходу, світу і, зрештою, безпеці Сполучених Штатів.


Вплив на українську громаду в Ізраїлі та відносини Ізраїль-Україна

Позиція Ізраїлю щодо іранської ядерної програми та його регіональної політики має значні наслідки як для української громади в Ізраїлі, так і для двосторонніх відносин між Ізраїлем та Україною.


Для української громади в Ізраїлі, яка вже переживає наслідки війни на своїй батьківщині та конфлікту в Ізраїлі, потенційна "погана угода" з Іраном означає посилення регіональної нестабільності. Це може призвести до подальших військових ескалацій, що безпосередньо впливає на безпеку та повсякденне життя всіх мешканців Ізраїлю, включаючи українських репатріантів та біженців. Зростання загрози від іранських проксі-сил, таких як ХАМАС і Хезболла, підвищує ризики ракетних обстрілів, мобілізації та економічної невизначеності. Українці, які шукають стабільності в Ізраїлі, можуть зіткнутися з новими викликами, що посилить їхню психологічну та соціальну напругу.


Щодо відносин Ізраїль-Україна, жорстка позиція Ізраїлю щодо Ірану може посилити спільне розуміння загроз. Іран, будучи ключовим постачальником дронів та ракет для Росії, є спільним ворогом як для Ізраїлю (через його підтримку терористичних угруповань), так і для України (через його допомогу агресору). Це створює потенційну основу для поглиблення співпраці в галузі безпеки та обміну розвідувальними даними. Ізраїльський досвід протидії іранській агресії може бути цінним для України. Водночас, будь-які міжнародні угоди, що можуть посилити Іран, можуть бути сприйняті Києвом як непряма загроза, оскільки це зміцнить одного з ключових союзників Москви.


Таким чином, боротьба Ізраїлю проти "поганої угоди" з Іраном є не лише питанням його національної безпеки, але й має ширші геополітичні наслідки, що безпосередньо зачіпають інтереси України та її громадян в Ізраїлі.