Ранок 7 жовтня 2023 року для полковника Омрі Розенкранца (відомого серед побратимів як «Розен») почався з ранкової пробіжки на набережній Тель-Авіва. Тоді він був командиром резервістської бригади «Кармелі», що підпорядковувалася Північному командуванню. «Я біг з навушниками в районі Чарльз Клор, коли побачив чоловіка, який махав руками і кричав про сирени. Спочатку подумав, що це звичайна для Тель-Авіва ситуація, але побачивши людей на тротуарі, зрозумів серйозність», — пригадує офіцер. Дзвінок від вагітної дружини, яка перебувала в мошаві в районі Шфела, підтвердив найгірші побоювання: в країні почалася масована атака.

Важкий вибір: Південь чи Північ

У перші години війни Омрі Розенкранц опинився перед моральною дилемою. Його друзі та знайомі з підрозділу «Дувдеван» вже вирушали на південь, де відбувалася різанина. Розенкранц, який раніше командував «Дувдеваном», був готовий негайно їхати на допомогу. Проте телефонний дзвінок до бригадного генерала Ісраеля Шомера (тодішнього командира 146-ї дивізії, нині голови Оперативного управління Генштабу) змінив усе. Розенкранц згадує: «Я запитав його: “Ти почав воювати без мене?”. Він відповів: “Йде війна. Піднімайся на північ, мобілізуй бригаду”. Я сперечався, бо хотів на південь, але він наполіг на важливості північного фронту».

Шлях бригади «Кармелі» та бої в Газі

Бригада «Кармелі», яка складається переважно з ветеранів 13-го батальйону «Голані» та розвідки «Голані», продемонструвала високий рівень згуртованості. Протягом перших шести місяців війни підрозділ виконував завдання під командуванням бригадного генерала Ші Кальпера (тоді командира 91-ї дивізії, нині командувача Служби тилу). Розенкранц зазначає, що головним завданням було запобігти сценарію, за якого «Хезболла» реалізувала б плани вторгнення в Галілею. Пізніше, на Великдень 2024 року, бригада «Кармелі» під командуванням полковника Барака Хірама (99-та дивізія) була перекинута в Сектор Газа, де брала участь у боях у кварталах Зейтун, Сабра та Шеджая.

Особистою драмою для Розенкранца стало поранення його близького друга та бійця його штабу, актора та співака Ідана Амеді. «Коли я дізнався про його поранення, я був першим у лікарні “Шиба”. Було дуже важко впізнати його в реанімації», — розповідає офіцер. Розенкранц продовжував підтримувати Амеді протягом усього періоду реабілітації.

Еволюція 300-ї бригади: від захисту до наступу

У вересні 2024 року Омрі Розенкранц очолив 300-ту бригаду («Оцват Барам»), відповідальну за оборону західної Галілеї. Його прихід збігся з початком операції «Стріли Півночі». Офіцер зазначає, що до 7 жовтня перетин «Блакитної лінії» (кордону з Ліваном) був прерогативою лише спецпідрозділів, проте війна змінила доктрину. «Сьогодні немає проблем завести резервістський батальйон з танками та артилерією на територію ворога. Бригада 300 розвинула свій наступальний потенціал», — пояснює Розенкранц. Попри територіальний характер бригади, вона перетворилася на маневрений підрозділ, який активно знищує інфраструктуру «Хезболли» безпосередньо в Лівані, забезпечуючи безпеку мешканців прикордонних селищ.