Армія оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) зіткнулася з безпрецедентною кадровою кризою, яка ставить під загрозу здатність держави вести тривалу війну на кілька фронтів. За словами провідного військового оглядача видання ynet Йосі Єгошуа, поточний стан війська можна охарактеризувати як «стадію колапсу». Система тримається на надзусиллях резервістів та солдатів строкової служби, проте цей ресурс практично вичерпано.

Масштаби дефіциту та операційні наслідки

На сьогоднішній день ЦАХАЛ відчуває гостру потребу в поповненні: армії бракує близько 7 000 бойових одиниць (штурмовиків, танкістів, артилеристів) та аналогічної кількості персоналу бойового забезпечення та адміністрації. Сумарний дефіцит у 14 000 військовослужбовців створює ситуацію, коли наявні підрозділи змушені переходити від одного бойового завдання до іншого без паузи на відновлення та навчання.

Відсутність тренувальних циклів є стратегічною проблемою. Коли солдати — як строковики, так і резервісти — роками не проходять злагодження та не відпрацьовують нові тактичні прийоми, якість виконання операцій неминуче падає. Йосі Єгошуа наголошує, що громадськість та медіа досі не усвідомили повною мірою глибину цієї проблеми, яка є «стратегічним викликом першого порядку».

Крах концепції «малої та розумної» армії

Події 7 жовтня 2023 року остаточно довели неспроможність доктрини, згідно з якою Ізраїлю достатньо мати технологічно просунуту, але кількісно обмежену армію. Сьогодні держава змушена повертатися до моделі великого війська, що вимагає перегляду всієї системи комплектування. Замість запланованого раніше скорочення терміну служби, ситуація вимагає його подовження.

Абсурдність поточної ситуації полягає в тому, що згідно з чинним законодавством, вже за пів року термін строкової служби має бути скорочений ще на два місяці. В умовах війни та кадрового голоду такий крок виглядає самогубним. Уряд Ізраїлю наразі не демонструє політичної волі для ухвалення непопулярних, але необхідних рішень щодо збільшення терміну служби та розширення бази призову.

Політичний тупик та питання призову ультраортодоксів

Одним із ключових резервів для поповнення армії є громада ультраортодоксів (харедім). На думку експертів, технічних перешкод для їхньої мобілізації майже не існує — основною перепоною залишається позиція релігійних лідерів. Військові аналітики стверджують: щойно рабини дадуть згоду, мобілізаційні центри будуть переповнені. Проте в рамках нинішньої коаліції це питання залишається предметом політичного торгу, а не безпекової доцільності.

Йосі Єгошуа наполягає на необхідності ухвалення закону про призов із жорсткими економічними санкціями за ухилення. Це не питання «перевиховання» громади, а питання фізичного виживання держави. Неможливо перекладати відповідальність за мобілізацію на Управління кадрів ЦАХАЛу (АКА) — рішення має бути ухвалене на рівні Кнесету та уряду.

Прогноз та необхідні кроки для стабілізації

Якщо законодавчі зміни щодо призову та термінів служби не будуть реалізовані в найближчі місяці, навантаження на резервістів стане критичним. Вже зараз батальйони мілуїм (резерву) проводять у строю сотні днів на рік, що руйнує економіку країни та особисте життя громадян. Довгостроковий ефект такої політики — масове вигорання та потенційне зниження мотивації навіть серед найбільш лояльних верств населення.

Вихід із кризи вимагає трьох паралельних кроків: негайного скасування планів щодо скорочення служби, законодавчого закріплення нових норм призову для всіх верств населення та створення умов для повноцінного відновлення боєздатності через навчання підрозділів. Без цих заходів Ізраїль ризикує опинитися з виснаженою армією в момент можливої ескалації на північному кордоні або в Юдеї та Самарії.