«Блискуче коло»: подвійне життя світського лева

Наприкінці 1950-х років, коли Ізраїль поступово виходив з періоду жорсткої економії, у Тель-Авіві сформувалася верства заможних та демонстративно розкішних мешканців, яких неофіційно називали «Хуг Ноцец» («Блискуче коло»). Одним із найяскравіших представників цієї еліти був Ізраїль Бенціоні — людина багатьох талантів: художник, письменник, картограф та світський персонаж, який вів спосіб життя, що не залишав сумнівів у його статках. Однак за цією буржуазною ширмою ховався злочинець, чиї дії згодом стали однією з найбільш обговорюваних кримінальних справ в історії країни.

Ізраїль Бенціоні не просто був частиною бомонду, він був його активним учасником. Його розкішний спосіб життя, постійна присутність на вечірках та статус «світського лева» дозволяли йому безперешкодно проникати в будинки найбагатших людей міста. Як з’ясувалося пізніше під час поліцейського розслідування, саме ці заходи були для нього ідеальним майданчиком для розвідки: він вивчав плани будинків, визначав місця зберігання коштовностей та готівки, а також графік відсутності господарів.

Ніч на бульварі Бен-Гуріон: падіння джентльмена

Кульмінація цієї історії настала 13 травня 1958 року. Тель-Авів потерпав від спеки, а поліція була в стані підвищеної готовності через серію нерозкритих крадіжок, які завдавали відомству репутаційних збитків. Близько опівночі до поліції надійшов дзвінок від пильного громадянина, який повідомив про підозрілі звуки, що доносилися з-під його будинку на бульварі Керен Каємет (сучасний бульвар Бен-Гуріон). Оперативна група негайно виїхала на виклик.

Поліцейські виявили в саду чоловіка, який не відповідав стереотипному образу грабіжника. 42-річний Ізраїль Бенціоні був одягнений у дорогий одяг, проте його поведінка видавала злочинця: попри спеку, на руках він мав рукавички. Побачивши правоохоронців, він спробував позбутися доказів, кинувши предмет у бік паркану. Під час обшуку в нього знайшли ліхтарик, а викинутий предмет виявився викруткою. Коли поліція запропонувала йому сісти в патрульну машину, він відповів відмовою, заявивши, що приїхав на власному розкішному синьому автомобілі «Вілліс Аеро». У відчайдушній спробі уникнути арешту, Бенціоні запропонував офіцерам хабар у розмірі 1000 лір. Спроба підкупу провалилася, і до відділку він вирушив у власній машині, але вже під наглядом поліцейського на пасажирському сидінні.

Судовий фарс та «підземний» статус

Після затримання розкрилися масштаби його діяльності. Ізраїль Бенціоні проживав з дружиною в елітній квартирі на вулиці Жаботинського на півночі міста і зізнався у 154 крадіжках зі зломом у Тель-Авіві та центральному регіоні. Більшість постраждалих — це його ж друзі та колеги з «Блискучого кола». На суді Бенціоні влаштував справжній спектакль. Він з’являвся у дивному вбранні, перебивав суддів та висував абсурдні версії захисту: заявляв про свою неосудність, називав себе «підпіллям з однієї людини» і навіть переконував присутніх, що він — пророк, який вчиняв злочини, щоб «попередити народ».

Його театральні виступи не переконали суддів. Бенціоні був засуджений до десяти років ув’язнення. Особливо болючим це рішення стало для його жертв: вони так і не змогли повернути свої кошти. Злочинець заздалегідь переписав усе майно на дружину, а законодавство того часу не дозволяло стягувати борги з дружини засудженого. Загальний збиток оцінювався у 100 000 лір, що в перерахунку на сучасні гроші становить приблизно 1,5 мільйона шекелів.

Наслідки та рецидив

Час у в’язниці Ізраїль Бенціоні використав для розвитку літературного таланту, опублікувавши дві книги. У 1965 році, відбувши дві третини терміну, він вийшов на волю. Проте, на відміну від багатьох злочинців, які намагаються змінити життя після виправної установи, Бенціоні швидко повернувся до колишніх звичок. Невдовзі після звільнення його знову затримали під час спроби пограбування квартири в Тель-Авіві. Цього разу суд був менш поблажливим до «пророка», засудивши його до додаткових трьох років позбавлення волі, що остаточно поставило крапку в його кар’єрі «блискучого злодія».