Ормузька протока знову стала ареною для демонстрації іранської військової присутності та геополітичних маніпуляцій. Незважаючи на неодноразові заяви президента США Дональда Трампа та міністра оборони Піта Гегсета про знищення іранського флоту внаслідок масованих атак США та Ізраїлю, Іран, схоже, зберігає здатність загрожувати морській безпеці. За повідомленнями, Корпус вартових Ісламської революції (КВІР) успішно захопив два комерційні судна – EPAMINODES та MSC FRANCESCA – в районі Ормуза, використовуючи малі швидкісні катери, що входять до складу так званого «москітного флоту».


За даними CNN, які посилаються на джерела в американській розвідці, КВІР зберігає близько 50% своїх активів, включаючи тисячі невеликих човнів, які були менш уражені під час шести тижнів інтенсивних бойових дій, на відміну від великих іранських військових кораблів. Тегеран з гордістю повідомив про захоплення суден і опублікував «відшліфоване» відео драматичних моментів. Однак аналітики, з якими спілкувався CNN, зокрема колишній офіцер ВМС США Карл Шустер та науковий співробітник Коллін Ко, оцінили відео як постановочне та зняте не в реальному часі. Вони вказують на відсутність екіпажу на палубі, спокійне море та професійні кути зйомки, що свідчить про репетицію або відтворення подій для пропагандистських цілей.


Швидкісні катери КВІР, за оцінками, несуть на борту війська та протикорабельні ракети, а також можуть запускати ПЗРК по наземних та повітряних цілях. Хоча поодинокі такі судна не становлять загрози для есмінців ВМС США, їхня діяльність у «роях» (десятками), у поєднанні з безпілотниками або береговими ракетами, може завдати значної шкоди як ворожим військовим кораблям, так і великим комерційним суднам. КВІР використовує цю тактику «рою» з 1980-х років, що було продемонстровано під час військових навчань 2015 року, коли близько 100 малих катерів атакували копію авіаносця USS Nimitz.


Іранські малі судна також можуть використовуватись для мінування моря, і Тегерану не потрібно багато їх, щоб ефективно заблокувати Ормузьку протоку, оскільки комерційні судна та їхні власники побоюються ризикувати в поточній ситуації. Голова судової системи Ірану Голам Хусейн Еджі заявив, що флот КВІР «чекає на вторгнення американських кораблів, щоб повністю їх знищити».


Тим часом американська блокада Ормузької протоки триває, залишаючись каменем спотикання в переговорах між Тегераном і Вашингтоном. США відхилили заяви про те, що 34 судна вже прорвали блокаду, назвавши їх «неточними». Прес-секретар Білого дому Керолайн Левітт заявила, що президент Трамп задоволений блокадою і чекає на єдину відповідь від іранського керівництва щодо переговорів, наполягаючи на тому, що Іран «повинен погодитися передати свій збагачений уран США як частину переговорів про припинення війни».


Сенатор Ліндсі Грем, відомий своєю жорсткою позицією щодо Ірану, закликав до розширення блокади, можливо, до глобального рівня. Він попередив, що будь-хто, хто допомагає Ірану поширювати нафту, що фінансує тероризм, робить це «на свій страх і ризик».


Вплив на регіональну безпеку та інтереси України та Ізраїлю

Ці події в Ормузькій протоці, хоч і здаються віддаленими, мають значні регіональні та глобальні наслідки, які безпосередньо або опосередковано впливають на Україну та Ізраїль. Ормузька протока є критично важливою для світових поставок нафти, і будь-яка дестабілізація там призводить до зростання цін на енергоносії та глобальної економічної нестабільності. Для України, що перебуває у стані війни, стабільність світових ринків та передбачувані ціни на енергоносії є життєво важливими. Економічні потрясіння можуть ускладнити підтримку економіки та отримання міжнародної допомоги. Для Ізраїлю, як регіонального гравця, глобальна економічна стабільність також є ключовою, попри меншу залежність від поставок через Ормуз.


Демонстрація Іраном своїх можливостей, навіть через постановочні відео, підкреслює його готовність до асиметричних дій та збереження військового потенціалу. Це особливо актуально в контексті тісної співпраці Ірану з Росією, яка використовує іранські дрони для атак на Україну. Будь-яке посилення Ірану або його здатності дестабілізувати ситуацію розглядається через призму його ролі в підтримці російської агресії, що є прямою загрозою для України та опосередковано впливає на безпеку Ізраїлю, який також стикається з іранським впливом у регіоні.


Нарешті, раптове звільнення міністра ВМС США Джона П. Флінна на тлі конфліктів з міністром оборони Гегсетом та «етичного розслідування» вказує на внутрішні турбулентності в американському оборонному відомстві. Ці зміни, а також жорстка позиція США щодо Ірану, впливають на загальний геополітичний ландшафт. Для України та Ізраїлю, які значною мірою покладаються на стратегічне партнерство зі США, стабільність та послідовність американської зовнішньої політики є критично важливими. Будь-які зміни можуть вплинути на динаміку військової допомоги Україні та безпекову підтримку Ізраїлю, а також на формування ширших міжнародних коаліцій проти агресивних режимів.