Іран через своє постійне представництво при ООН заявив про відмову визнавати норми Конвенції ООН з морського права 1982 року. Тегеран аргументує це тим, що він є ключовим прибрежним гравцем у регіоні, а тому має право самостійно регулювати судноплавство в Ормузькій протоці.


Правовий та безпековий аспект

Ігнорування міжнародних угод створює пряму загрозу для безпеки морських перевезень. Ормузька протока є критичним вузлом для світового ринку енергоносіїв. Спроба Тегерана вивести цю територію з-під дії міжнародного права спрямована на посилення важелів впливу у протистоянні із Заходом.


Відповідальність за інциденти в Перській затоці іранська сторона покладає на США, називаючи їхні дії «незаконними». Такий підхід свідчить про намір Ірану використовувати контроль над протокою як інструмент примусу під час перемовин щодо ядерної програми.


Реакція Вашингтона

Президент США Дональд Трамп відреагував на ці ініціативи скептично, заявивши, що іранська влада перебуває у стані економічного колапсу. За його словами, Тегеран намагається домогтися відкриття протоки для стабілізації внутрішньої ситуації, проте Білий дім розглядає збереження тиску як необхідний захід.


Наразі дипломатичний процес триває через посередників, зокрема Пакистан. Попри наміри Тегерана підготувати оновлений пакет пропозицій, США наполягають на вирішенні питання збагачення урану до надання будь-яких економічних послаблень. Успіх перемовин залежить від позиції верховного лідера Ірану Алі Хаменеї, без чийого схвалення будь-які домовленості залишаються декларативними.