Ізраїльська влада висловлює серйозне занепокоєння через умови угоди, що формується між Сполученими Штатами та Іраном. Основний страх полягає в тому, що домовленості не обмежать спроможності Тегерана у розробці балістичних ракет, а також створять ризики для свободи дій ЦАХАЛу в Лівані. Політичні джерела в Єрусалимі побоюються, що угода може фактично «паралізувати» ізраїльську армію, ставши «рятувальним кругом» для режиму аятол, який наразі перебуває у стані внутрішньої кризи.

Аналіз загроз: ядерна програма та економічні ризики

Критичним аспектом угоди є фінансовий фактор: розморожування мільярдів доларів, які, за оцінками ізраїльських експертів, будуть спрямовані на озброєння та підтримку проксі-сил Тегерана в регіоні. Ізраїльські фахівці вказують на те, що обмеження збагачення урану терміном лише на 15 років є недостатнім заходом. Як зазначає The New York Times, після виходу США з попередньої ядерної угоди у 2018 році, Іран накопичив 11 тонн збагаченого урану, а доля частини цього запасу після нещодавніх військових дій залишається невідомою, що робить контроль над ядерним потенціалом вкрай складним завданням.

Військові цілі та безпековий парадокс

Аналізуючи цілі, окреслені Габі Сібоні та бригадним генералом у відставці Ерезом Вінером, стає очевидним розрив між очікуваннями та реальністю. Попри заяви про знищення балістичного арсеналу, The Wall Street Journal повідомляє, що в розпорядженні Ірану залишаються тисячі ракет, розміщених у підземних сховищах. Навіть після проведення операцій «Зіткнення левів» (Shaagat HaArayot) та «Як лев» (Am Kalvi), здатність Ірану до масованих ракетних ударів зберігається, що ставить під сумнів ефективність досягнутих військових результатів.

Вплив на північний фронт та проксі-сили

Ситуація на північному кордоні залишається напруженою, незважаючи на ліквідацію вищого командування Хезболли. Іран продовжує постачати зброю своїм сателітам, а нові технології, як-от використання дронів з оптоволокном, створюють додаткові виклики для ЦАХАЛу. Спікер ліванського парламенту Набіх Беррі вже натякнув на взаємозв’язок між іранською угодою та припиненням бойових дій у Лівані, що свідчить про спробу Ірану використати дипломатичний процес для збереження своїх позицій через регіональних посередників.

Перспективи режиму та стабільність

Щодо внутрішньої ситуації в Ірані, попри економічну скруту та розбіжності в елітах після ліквідації Алі Хаменеї, режим демонструє стійкість у придушенні інакомислення. Ізраїльська сторона наголошує: угода, яка виглядає як спроба стабілізації, насправді може лише законсервувати авторитарне правління, позбавляючи опозицію вікна можливостей для змін. Для Ізраїлю це означає продовження стратегії стримування в умовах невизначеності, де кожна поступка Вашингтона Тегерану безпосередньо впливає на безпеку ізраїльських міст, зокрема Ашкелону та Хайфи.