Попри два з половиною роки війни, постійну тривогу, внутрішні розбіжності та значні економічні виклики, Ізраїль продовжує дивувати світ своєю здатністю зберігати високий рівень задоволеності життям. Згідно з Всесвітнім звітом щастя, який охоплює період 2023–2025 років, країна посіла почесне восьме місце серед найщасливіших держав світу. Ця новина може здатися дивною для тих, хто спостерігає за життям в Ізраїлі, адже повсякденність часто сповнена стресу, високої вартості життя та нескінченних суперечок. Проте, як зазначає експерт з поведінкової економіки та прийняття рішень, викладач Університету Райхмана, ця оцінка не про миттєву радість, а про щось значно глибше.

 

Важливо розуміти, що Звіт щастя вимірює не повсякденний настрій, а те, як люди оцінюють своє життя на шкалі від найгіршого до найкращого можливого сценарію. Для багатьох ізраїльтян, які живуть в умовах постійної загрози, де альтернативою є не «менш комфортне життя», а «знищення», саме існування вже є перемогою. Ця перспектива формує унікальний погляд на поняття «щастя», де навіть складна, дорога та виснажлива реальність сприймається як кращий варіант, ніж уявна катастрофа. Для українців в Ізраїлі, які також пережили досвід екзистенційної загрози на Батьківщині, ця ідея глибокої вдячності за саме життя та його цінність, попри всі труднощі, може бути дуже зрозумілою та близькою.

 

Проте справа не лише у відносності. Значна частина цього феномену криється у надзвичайній соціальній стійкості та психологічній структурі життя в Ізраїлі, яка зберігається навіть під постійним тиском. Дослідження щастя незмінно показують, що не гроші чи розкіш роблять нас щасливими, а соціальна підтримка, взаємодопомога, довіра, спільний досвід та міцні зв'язки. Усі ці якості, особливо в умовах надзвичайних ситуацій, є невід'ємною частиною ізраїльського суспільства. Це країна, де той, хто щойно сварився з вами на дорозі, може за хвилину надати життєво важливу першу допомогу. Для нових репатріантів з України, які шукають опори та спільноти, ці аспекти ізраїльського життя стають ключовими для успішної інтеграції та відчуття приналежності.

 

Ізраїльтяни не «радіють своєму становищу» у комфорті, вони щасливі, коли живуть серед людей, відчувають себе частиною чогось більшого – родини, громади, традиції, спільної боротьби чи навіть спільного обговорення. У всьому цьому хаосі, Ізраїль виявляється надзвичайно сильним. Це глибокий вид щастя. Суть ізраїльськості полягає в тому, щоб скаржитися на державу та уряд, проте їхати дві години, щоб допомогти незнайомій людині, сперечатися про все, але об'єднуватися, коли це необхідно. Писати зранку про відсутність майбутнього, а ввечері святкувати створення нової родини, бізнесу чи ініціативи на славу Держави Ізраїль. Це не наївність, а усвідомлення того, що «іншої землі у нас немає». Такий підхід до життя може стати цінним уроком для українців, які також стикаються з подібними викликами, де особисті переживання переплітаються з національною стійкістю.

 

Звісно, можна скептично ставитися до таких даних, вказуючи на статистичні усереднення та приховування реальних проблем. І це правда. Проте, не менш правдивим є й інше: суспільство, яке в ненормальній реальності здатне зберегти почуття цінності, приналежності та сенсу, не є невдалим. Воно володіє надзвичайною стійкістю. І хоча Ізраїль далеко не рай, і його громадяни не «щасливі попри все» в наївному сенсі, країна все ж таки здатна дарувати багатьом відчуття життя, сповненого не лише загроз і проблем, а й родини, спільноти, взаємної відповідальності, спільної пам'яті та майбутнього. Це відчуття, що, попри всі труднощі, «це все ще дім», є тим глибоким видом щастя, яке українці в Ізраїлі можуть знайти та цінувати, будуючи своє нове життя в цій унікальній країні.