Реальні показники призову ультраортодоксів

ЦАХАЛ завершив черговий день призову до спеціалізованих ультраортодоксальних підрозділів, результати якого виявилися нижчими за прогнозовані показники. Згідно з даними, актуальними на 18:00, до лав армії прибуло значно менше новобранців, ніж планувалося. До батальйону «Нецах Єгуда» прийшло менше ніж 100 осіб, попри реєстрацію понад 140 кандидатів. До «Хашмонаїм», першої ультраортодоксальної бригади, прибуло близько 70 призовників, хоча очікувалося 100. Комплектування також проводилося для роти «Хец» («Харедім Цанханім») та інших підрозділів. Офіційні особи зазначають, що цифри можуть дещо зрости внаслідок днів доукомплектування, проте поточна динаміка змушує військових переглядати підходи до адаптації середовища для релігійних солдатів.

Позиція командування та мотивація бійців

Голова Управління кадрів ЦАХАЛу, генерал-майор Дадо Бар-Кліфа, відвідав призовний пункт у Тель-га-Шомері, де звернувся до нових воїнів. Він назвав їх «першопрохідцями», які поєднують вивчення Тори зі службою в армії, готуючись до майбутніх завдань на різних фронтах. Бар-Кліфа запевнив, що командування забезпечить належні умови для дотримання релігійного способу життя, підкреслюючи історичну відповідальність цього кроку. Зі свого боку, Йосі Леві, генеральний директор організації «Шомер Ісраель», зазначив, що призовники приходять підготовленими фізично та ментально, розуміючи важливість своєї місії як частини національного обов’язку.

Безпековий контекст та кадровий дефіцит

Ситуація з призовом відбувається на тлі критичної нестачі особового складу в ЦАХАЛі. На сьогодні армія відчуває дефіцит у 12 000 солдатів, а після демобілізації в січні очікується зростання цієї цифри до 17 000. Важливо зазначити, що підрозділи, куди здійснювався набір — «Хашмонаїм», «Нецах Єгуда» та «Хец» — активно залучалися до бойових дій у Газі, Лівані, Сирії та на теренах Юдеї та Самарії, що підтверджує їхню інтеграцію в операційну діяльність держави.

Політичні суперечки навколо закону про призов

На законодавчому рівні триває дискусія щодо так званого «закону Бісмута», який фактично надає масове звільнення від служби для учнів єшив. Проєкт гальмується через розбіжності в коаліції: лідер литовської громади рабин Моше Гіллель Гірш схиляється до протидії через жорсткі вимоги юридичних радників уряду щодо санкцій та механізмів нагляду. Депутат Кнесету від партії ШАС та член комітету із закордонних справ і оборони Інон Азулай підтвердив, що питання подальшого просування закону залишається відкритим і залежить від рішень духовних лідерів ультраортодоксальної громади.