Є чимало спільних рис між нинішнім становищем Ізраїлю щодо Ірану та стратегічною кризою 2015 року. Наразі немає повної ясності, чи схвалить президент США Дональд Трамп новий раунд військового протистояння з Ісламською Республікою, чи спробує укласти з Тегераном нову угоду, подібну до ядерного пакту, підписаного адміністрацією Барака Обами понад десять років тому.

Уроки 2015 року: чому американська угода не зв'язує руки Єрусалиму

Ізраїль зобов'язаний готуватися до обох можливих сценаріїв та мати чіткий план дій на випадок будь-якої американсько-іранської угоди. Як і під час подій 2015 року, Єрусалим має висловити глибоку вдячність своєму головному стратегічному союзнику, але водночас чітко заявити: будь-яка домовленість Вашингтона з Тегераном не є обов'язковою для ізраїльської сторони. Держава залишає за собою право та обов'язок захищатися від будь-яких загроз на Близькому Сході, зокрема з боку Лівану.

Таємний досвід 2015 року: відхилені пропозиції Єрусалиму

Схожа дипломатична стратегія вже застосовувалася після підписання угоди за часів Обами. У спеціальному документі, підготовленому для прем'єр-міністра, яким тоді був Беньямін Нетаньягу, перед його першою зустріччю з американським президентом пропонувалося спільно визначити червоні лінії.

У тому меморандумі пропонувалося чітко зафіксувати, що саме вважатиметься порушенням угоди — наприклад, збагачення Іраном урану до рівня 20% — та якою буде спільна відповідь США та Ізраїлю. Також планувалося визначити умови, за яких Вашингтон підтримає ізраїльську військову операцію для запобігання отриманню Іраном ядерної зброї, та межі американської підтримки у боротьбі проти іранських проксі-угруповань, зокрема ХАМАС та Хезболла.

Окремим пунктом йшла вимога компенсувати Ізраїлю підвищені безпекові ризики. Пропонувалося надати Єрусалиму можливість купувати передові американські системи озброєння, продаж яких раніше був заборонений, поглибити співпрацю у сфері розвідки та кібербезпеки, а також отримати дозвіл на купівлю або оренду стратегічних бомбардувальників. Для стримування іранської експансії пропонувалося, щоб Вашингтон визнав ізраїльський суверенітет над Голанськими висотами.

Проте Барак Обама відкинув усі ці пропозиції без вагань. Як згодом переказав автор документа, Беньямін Нетаньягу поділився, що ідея визнання суверенітету над Голанами викликала у тодішнього американського президента лише сміх.

Стратегічний діалог з адміністрацією Дональда Трампа

Дональд Трамп суттєво відрізняється від Обами. Навіть якщо його адміністрація налаштована на підписання нової угоди з Іраном, Трамп залишається відданим безпеці Ізраїлю. Саме тому зараз настав час для початку глибокого та конфіденційного діалогу з Білим домом.

Ізраїль має вимагати чіткого визначення іранських порушень та юридичних зобов'язань щодо спільних дій обох держав. Це також слушний момент для отримання недвозначного «зеленого світла» на посилення військових операцій ЦАХАЛ для захисту північних кордонів.

Озброєння майбутнього: бомбардувальники B-2 для ЦАХАЛ

Найважливішим практичним кроком у сфері безпеки має стати отримання військових спроможностей, які гарантуватимуть захист від майбутніх загроз. Військово-повітряні сили ЦАХАЛ мають отримати свій перший важкий стратегічний бомбардувальник B-2 разом із надпотужними протибункерними боєприпасами. Наявність такої техніки та озброєння дозволить Ізраїлю самостійно нівелювати загрозу іранських підземних ядерних об'єктів у разі порушення домовленостей.