Чорновик злито: що показав IRIB
27 травня 2026 року іранський державний телеканал IRIB — рупор консервативного крила іранського керівництва — опублікував деталі «попереднього і неофіційного» проєкту меморандуму між Тегераном та Вашингтоном. За версією IRIB, документ передбачає: виведення американських збройних сил із зони Ірану; зняття морської блокади іранських портів; відновлення комерційного судноплавства через Ормузьку протоку протягом одного місяця; спільне управління цивільним судноплавством у проливі — Іраном та Оманом. На військові судна ці домовленості не поширюються. Канал CNN, посилаючись на контекст публікації, зазначив: формулювання угоди досі не погоджені остаточно.
Структура, яку описав IRIB, збігається з деталями меморандуму, опублікованими раніше: після підписання MOU сторони матимуть 60-денний коридор для переговорів щодо повноцінної угоди з ядерного питання. Якщо США дійдуть висновку, що Іран не налаштований серйозно, цей термін може бути скорочений достроково.
Бен-Гуріон: американські заправники підуть за 72 години
Того ж дня телеканал N12 повідомив: Вашингтон офіційно повідомив ізраїльській стороні, що всі літаки-заправники ВМС США покинуть міжнародний аеропорт «Бен-Гуріон» протягом 72 годин після підписання угоди. Їх перекинуть на авіабази в Європі, але лишатимуться в режимі бойової готовності на випадок відновлення бойових дій.
Напередодні міністр транспорту Мірі Регев звернулась до прем'єр-міністра Беньяміна Нетаньягу, міністра оборони Ісраеля Каца та голови Ради національної безпеки Гіля Райха з вимогою прибрати американські заправники з аеропорту — їхня присутність фактично перешкоджала нормальній роботі цивільної авіації. Деталі ізраїльських побоювань щодо угоди — у матеріалі про скандал у Білому домі та страхи Єрусалима.
Замір: потенціал Ірану «в основному знищено»
Начальник Генерального штабу ЦАХАЛ Еял Замір заявив, що більша частина військового потенціалу Ірану знищена, ядерна програма відкинута на роки назад, а режим аятол «помітно тріщить по швах». Аналітики каналу «Черговий по Ізраїлю» висловили скептицизм: усі попередні витоки американської розвідки говорили принципово протилежне. Вони не виключають, що подібні заяви — «підготовка ґрунту для завершення війни без вивезення урану» та без виконання інших умов, висунутих раніше.
Де застряг переговорний процес
Тиждень переговорів пережив кілька різких коливань. 23 травня президент Дональд Трамп написав у Truth Social, що угода «в основному погоджена» і буде оголошена «найближчим часом». Тоді очікувалось оголошення вже за кілька годин — однак підписання не відбулося. Того ж вечора, після дзвінка Трампа з лідерами Перської затоки, мова меморандуму була, за словами регіональних джерел, «зафіксована». Вже наступного дня старший американський чиновник застеріг: «іранська система не рухається достатньо швидко».
В огляді ночі 23–24 травня фіксувалось: переговори велись через пакистанських посередників, і саме тоді з'явилась інформація про можливе 60-денне перемир'я — деталі цієї схеми були опубліковані окремо.
Державний секретар Марко Рубіо під час саміту НАТО у Швеції окреслив незмінну американську позицію: Іран не може мати ядерну зброю; Ормузька протока має бути відкрита без мита; збагачений уран має бути переданий. «Ця проблема буде вирішена — так чи інакше», — заявив він. Іранський міністр закордонних справ Аббас Аракчі охарактеризував угоду як таку, що «за дюйм від підписання», але поскаржився на «максималістські вимоги» американців. Трамп описав Іран як «непоступливий» саме з ядерного питання: «більшість пунктів погоджено, але єдиний пункт, який справді мав значення — ядерний — ні».
Ключовий розкол — доля збагаченого урану. За даними Axios, саме передача збагаченого урану лишається головним каменем спотикання; Reuters цитує іранське джерело: Тегеран відмовився від цієї вимоги. США наполягають на фізичному вивезенні як умові зняття санкцій. Іран 20 травня заснував «Управління Ормузької протоки Перської затоки» і розмістив графік «контрольованої морської зони» — крок, який американська сторона розцінює як спробу де-факто легалізувати суверенний контроль над протокою.
Ізраїльський кут: безпека після угоди
Виведення американських заправників із «Бен-Гуріона» — сигнал, що виходить за межі логістики. Ці літаки забезпечували дальній радіус дії ізраїльських ВПС під час операцій Roaring Lion та Epic Fury. Їхній перехід до баз у Європі означає: у разі поновлення конфлікту Ізраїль втрачає американську дозаправну підтримку у безпосередній близькості. Нетаньягу 24 травня публічно підтвердив, що обговорив із Трампом MOU щодо протоки і майбутні ядерні переговори, «висловивши вдячність за незмінну відданість безпеці Ізраїлю».
Коментарі 0