На площі перед Стіною плачу видно 70 метрів давньої кладки. Але повна довжина стіни — близько 488 метрів. Різниця — під землею, під кварталами Старого міста, де вона пролежала нетронутою від доби Другого Храму до 1967 року, коли Ізраїльське міністерство у справах релігій почало очищати завали. Те, що дослідники відкрили за наступні десятиліття, змінило розуміння того, яким був Єрусалим часів Ірода Великого.

Тунелі Стіни плачу — не один прохід, а мережа підземних просторів різних епох: залів, водних каналів, цистерн, арок, жилих приміщень. Найстаріші шари сягають Гасмонейського царства (II ст. до н.е.), наймолодші — Середньовіччя. Але центральне місце займає кладка Ірода — і саме вона робить ці тунелі унікальним археологічним об'єктом.

Що приховано під Старим містом

Стіна, яку зводили будівельники Ірода, складається з тесаних вапнякових блоків вагою від кількох до сотень тонн. Один з них — найбільший відомий будівельний блок давнини із тесаного каменю. За різними підрахунками, він важить від 520 до 570 тонн при довжині близько 13 метрів. Жоден сучасний підйомний кран не зможе перемістити його за один підхід. Як будівельники Ірода встановили цей блок — досі предмет наукової дискусії.

Під масивною аркою — так званим Великим мостом — у 2009 році виявили мікве (ритуальну купальню), де паломники очищалися перед підйомом на Храмову гору. Купальня збереглася з водою — вона надходить із підземного джерела. Рядом — давній акведук, що постачав воду до Храму. Він завершується цистерною Струтіон, яка була накрита аркою за часів Понтія Пілата — і в такому вигляді збереглася до сьогодні.

Головні точки маршруту

Гасмонейський зал — прямокутне приміщення II ст. до н.е., що передує будівництву Ірода на кілька поколінь. Можливо, слугував публічним простором міста Хасмонеїв. Зберігся під пізнішими шарами кладки.

Кладка Ірода — головний об'єкт маршруту. Тесані блоки з характерним «іродіанським» профілем країв: плоска рамка навколо злегка опуклого центру. Саме в цій секції тунелів — найближча до Святая Святих точка, до якої мають доступ не-мусульмани. За єврейською традицією, молитва тут має особливу силу — тому частина тунелю перетворена на молитовну залу, відкриту цілодобово.

Велика арка (Арка Вільсона, названа на честь британського інженера Чарльза Вільсона, який виміряв її у XIX ст.) колись несла міст, що з'єднував верхнє місто з Храмовою горою. Реконструкція арки у вигляді тривимірної моделі — частина туристичного маршруту.

Знахідки 2023 року — під вестибюлем Бейт-Штраус розкопали відкритий двір і два приміщення з тесаного каменю, датовані добою Другого Храму. Там знайшли масляні лампи, кам'яну кружку і фрагмент ритуальної посудини — сліди повсякденного побуту мешканців Єрусалима I ст. н.е. Ці знахідки вже включені в офіційний маршрут.

Деталі, які легко пропустити

Маршрут має два варіанти: стандартний тур (1 год 10 хв) і розширений «Маршрут Великого мосту» (1 год 30 хв) з детальнішим оглядом водної системи. Другий варіант потрібно вказувати при бронюванні окремо.

Екскурсії англійською мовою — не весь день. Конкретні слоти — на офіційному сайті thekotel.org при виборі дати і мови. Бронювати треба мінімум за 2 тижні у сезон.

Молитовна зала в тунелях — окремий вхід, цілодобово, безкоштовно, без екскурсії. Якщо мета лише молитва — бронювання туру не потрібно.

Як і коли з'явилися тунелі

Стіну звів Ірод Великий приблизно у 19 р. до н.е. як підпірну для розширеної Храмової гори. Після руйнування Храму римлянами у 70 р. н.е. підземна частина стіни поступово засипалася сміттям, будівельними рештками і нашаруваннями нових будівель. Протягом Byzantine, арабського і середньовічного Єрусалима над нею будували, не підозрюючи про її масштаби.

Перший систематичний опис підземних просторів зробив британський інженер Чарльз Вільсон у 1864–1865 роках — саме він задокументував велику арку, що тепер носить його ім'я. Але реальні розкопки почалися після 1967 року. У 1996 році, коли будівельники прорубали вихід з тунелів через Мусульманський квартал, спалахнули заворушення — відкриття нового виходу сприйняли як загрозу суверенітету. Загинули 80 осіб. Сьогодні маршрут завершується виходом у Мусульманський квартал на вулицю Через Ель-Муджахідін.

Що знати перед відвідуванням

Бронювання обов'язкове: квитки без попереднього запису майже недоступні у сезон. Офіційний сайт — thekotel.org. Кол-центр Фундації Спадщини Стіни плачу: +972-2-627-1333, нд–чт 8:30–17:00.

Вхід до тунелів — через вестибюль Бейт-Штраус поруч із площею Стіни плачу. Доступність для людей з інвалідністю обмежена: нерівне кам'яне покриття, сходи, низькі стелі в окремих секціях. Альтернативний формат — поверхнева виставка; уточнювати при бронюванні.

Як спланувати маршрут

Тунелі — природне продовження візиту до Стіни плачу або Міста Давида: всі три об'єкти в межах 10-хвилинної пішої прогулянки. Логічна послідовність: Місто Давида зранку (там є маршрути по тунелях каналізаційної системи), перерва на площі Стіни плачу, потім тунелі — з бронюванням на другу половину дня.

Час на тунелі — 1 год 10 хв (стандарт) або 1 год 30 хв (розширений). Після виходу опиняєтесь у Мусульманському кварталі — звідти пішки до Дамаських воріт або назад до площі через Єврейський квартал.

Чи можна зайти без бронювання?

Теоретично так — при наявності місць у черзі. На практиці у сезон (квітень–жовтень) — майже неможливо. Бронювати за 2 тижні і більше.

Чи є екскурсії українською або російською мовою?

Офіційно — ні. Стандартні мови: іврит, англійська, арабська. Інші мови — за окремим запитом при бронюванні приватної групи (мінімум 18 осіб).

Скільки часу займає відвідування?

Стандартний тур — 1 год 10 хв. Розширений маршрут Великого мосту — 1 год 30 хв. Дорога від площі Стіни плачу до входу — 2 хвилини.

Чи можна фотографувати?

Так, у більшості секцій тунелю. У молитовній залі — з повагою до молільників; штативи не рекомендовані через вузькість проходів.

Який вік підходить для дітей?

Від 5 років — такий мінімум за ціновою категорією. Для дітей є тематичні тури «Археологія для дітей» — розклад на сайті thekotel.org.